Подружжя Андрій і Яна – приватні підприємці, працюють на ринку «На Київській» (Короленка), продають електротовари та побутову техніку. Вони – одні з небагатьох, які з 1 квітня відновили свою роботу. Нині серед покупців подружжя – і військові. Підприємці дуже пишаються нашими захисниками. Кажуть: окрім того, що вони відважні і сміливі, ще й виховані та порядні. Своєю чергою військові та пересічні броварчани дякують підприємцям за те, що відкрилися і працюють. Про життя простих броварських «фопівців» під час війни – у нашому матеріалі.
Подружжя Андрій та Яна переїхали в Бровари з Вінниці близько двох років тому. Кажуть, без копійки, але з великим бажанням розпочати в пристоличному місті свій маленький бізнес.
Спочатку працювали продавцями на ринку – від ранку до вечора, щоб назбирати грошей на власну справу. Здавалося, що ось, уже можна стартувати, але епідемія коронавірусу відтермінувала реалізацію їхньої мрії: ринки, як і сотні магазинів, у країні зачинилися, подружжя залишилося без роботи, жили за заощаджені кошти. А коли коронавірусні обмеження дещо послабилися – змогли втілити в життя свою мрію: відкрили на ринку «На Київській» власну «точку». Це було за 7 місяців до початку широкомасштабного вторгнення росії. Загалом на ринку, що на вул. Короленка, є досить непоганий вибір електротоварів, побутової техніки, необхідного для ремонту в домі та інше. Маленький бізнес пари лише почав ставати на ноги. І як грім із ясного неба – війна.
У перший день повномасштабного вторгнення росії, як і сотні мешканців нашого міста Андрій і Яна намагалися з Броварів виїхати. Прямували автівкою на Батьківщину – у Вінницю. Через страшні затори від метро «Берестейська» до метро «Житомирська» їхали 9 год, при тому, що в мирний час цей шлях займав хвилин із 10. «Нам, як і більшості водіям, довелося порушувати правила дорожнього руху – їхати по зустрічній смузі, – згадує Андрій. – Це був величезний потік машин по шести полосах і всі на виїзд із Києва. Поліція нікого не зупиняла. А коли трапилася велика аварія і всі полоси зупинилися, щоб розвернутися, люди об’єдналися і почали розбирати відбійник та об’їжджати через ліс. Хто застрягав – один одному допомагали і витягували».
У Вінниці, розповідає Андрій, разом із іншими хлопцями пішов у військкомат, щоб долучитися до тероборони. Проте їх повернули додому чекати свого часу. «Ми з Яною думали: чим же ми можемо допомогти країні? І вирішили: як мінімум тим, що відновимо свою роботу, адже люди не зможуть знайти елементарного, коли будуть закриті ринки та магазини. До того ж, військовим потрібні були ті ж самі батарейки, ліхтарики, пауербанки, зарядні, а у нас усе це було», – каже підприємець.
І подружжя вирішило повертатися. До того ж, гроші фактично закінчилися, адже перед самою війною підприємці зробили закупівлю товару на значну суму, тож потрібно було думати про майбутнє. Скільки могли – пересилали на підтримку нашої армії. Самі ж підтримку від держави в розмірі 6 500 грн отримати не змогли: ФОП зареєстровано за місцем прописки – у Вінниці, а ця територія, згідно з розпорядженням №204-р уряду від 06.03.2022 р., не підпадала під програму допомоги українцям, які втратили можливість працювати через війну.
У Бровари пара повернулася потягом в останній день березня – відразу як тільки населені пункти Броварщини було звільнено від окупації. За березень, протягом якого не працювали, орендну плату довелося сплачувати. На щастя, лише 30% ( за 1 кв м оренди торгової точки сплачують у місяць 300 грн). Нині ж підприємці розпочинають ставати на ноги. Але вже в нових умовах, воєнних.
Ціни на новий товар у торговій точці зросли на третину. Причиною цьому є зростання курсу долара, дефіцит низки товарів, вагома частина якого надходила з Китаю, розповідає Андрій. Відтак недобросовісні фірми-монополісти, у яких ще залишилися на складах товари, штучно накручують ціни. Також здорожчала і логістика – доставка товару. Тож, до прикладу, ціна на електроплитку в підприємця підскочила з 300 грн до 600 грн. А саме цей товар нині в населення один із найзатребуваніших, каже Андрій, адже мешканці навколишніх сіл після окупації залишилися без газу.
А ще є потреба в електротоварах – електрочайниках, прасках, мультиварках, мікрохвильовках і т.д, бо окупанти багато чого покрали або ж знищили, коли перебували в населених пунктах Великодимерської і Калитянської громад.
Навіть через 52 дні війни залишаються актуальними потреби в батарейках до радіо, ліхтариках, пауербанках, зарядних пристроях до телефонів і акумуляторів.
Підприємці кажуть, що покупці ДО і ПІД ЧАС війни – відрізняються. І в першу чергу говорять про наших військових, які стали їхніми «клієнтами»: «Наші воїни дуже виховані, – каже Яна. – Навіть якщо ми пропонуємо знижку на той чи інший товар – вони відмовляються. Можливо, інша б людина скористалася своїм становищем у воєнний час, а вони – ні. Та ще й дякують нам, що ми відкрилися і працюємо, відтак і вони, і мирні мешканці можуть придбати необхідне».
І не лише за це дякуємо таким, як Андрій і Яна: підприємці, які відновили свою роботу, допомагають нашій державі тим, що сплачують податки, які повертаються на підтримку нашої армії, народу і відбудову держави. Ми сильні – бо ми разом. Разом до перемоги.
Фото – авторки
Читайте також
- Актуальні вакансії в Броварах і районі станом на 15 квітня 2022 року
- Українським фермерам надсилатимуть насіння з ЄС та Канади
- Житло, взяте в іпотеку чи кредит, зруйноване: які пільги
- Від Броварського районного гуманітарного штабу допомогу отримали Калитянська, Баришівська, Березанська, Згурівська громади
- На Київщині сіють хліб під вибухи і пожежі: весняно-польові роботи в розпалі
- Усі аптеки зобов’язані приймати паперові й електронні рецепти на ліки – МОЗ
- Трудові відносини в Україні адаптовано під воєнний стан: що змінилося
- В Україні запроваджено контроль за зростанням цін на соціально значимі товари
