9 грудня у малій залі виконкому БМР відбулася нарада за участі радника міського голови з питань АТО Станіслава Мальця з учасниками АТО, які висловили бажання отримати місце у гаражному кооперативі «Патріот», та депутатами Броварської міської ради.
Нагадаємо, що кооператив планується на земельній ділянці, площею приблизно 10 га. Географічно — за старим цвинтарем неподалік Княжицького переїзду.
На попередніх нарадах повідомлялося, що його утримання нестиме певні витрати, а тому покривати їх збираються за рахунок членських внесків самих власників гаражів. Згодом під час засідання постійної комісії із земельних питань депутати висловили припущення, що гаражний кооператив може бути аферою, оскільки 10 гектарів землі, заплановані під гаражі, можуть передати 5 людям, які в статуті записані як засновники кооперативу, і, зрештою, учасники АТО не будуть в змозі потягнути фінансову складову будівництва (звучала цифра приблизно у 400 тисяч гривень за один гараж).
Засновниками кооперативу «Патріот» є:
— Сергій Шевченко,
— Ксенія Шевченко,
— Тетяна Розумій,
— Євген Рудь,
— Дмитро Резніченко.
Як розповіла під час засідання одна із засновників кооперативу Тетяна Розумій, на старті ініціативи зібралося близько 30 осіб — місцеві учасники бойових дій на сході України. Саме цією групою було обрано головою ГК «Патріот» Сергія Шевченка.
Спочатку, за словами Розумій, йшлося про виділення земельної ділянки під гаражний кооператив для цих 30 осіб (за ТРК «Термінал» між вулицями Щолківська та Металургів), але винятково на орендних засадах. Потім була запропонована ділянка землі у 10 га., але на умовах, що до гаражного кооперативу вступлять усі мешканці Броварів та Броварського району, які мають УБД, «афганці», волонтери, контрактники. Прозвучала фраза і про те, що до гаражного кооперативу можуть вступити ті, чиї гаражі зараз демонтують по місту.
На сьогодні, за інформацією засновників «Патріоту», зареєстровано 450 заяв, враховуючи місто та район (під питанням — військові частини на території Броварського району). При цьому ГК – не є прибутковою організацією, а самі засновники не мають там жодної частки власності.
В організації є статут, написаний, щоправда, під перших 30 осіб, хоча, як запевнили ініціатори ідеї, його можна буде ще обговорювати і вносити правки.
Дискусії викликало питання щодо механізму ліквідації гаражного кооперативу, після якого майно та пайові внески переходитиме, згідно статуту, у власність членів кооперативу, але, за словами одного із засновників ГК Оксани Шевченко, в «неподільний фонд» (формується за рахунок внесків, не використовується членами кооперативу, а винятково для господарської діяльності, тобто, забезпечення діяльності самого кооперативу). Не було зрозуміло, хто матиме уповноваження ліквідовувати кооператив: п’ять засновників, тридцять осіб, під яких розроблявся статут чи всі члени кооперативу (100, 200, 500 і т. д.)? Власне, на це питання пані Шевченко так чіткої відповіді і не дала.
Між іншим, за статутом, якщо власник гаража не сплатить бодай один щомісячний внесок, його гараж може перейти у власність кооперативу.
Запитання та пропозиції депутатів і АТО-вців
У відповідь на запитання депутатів Оксана Шевченко розповіла, що вартість будівництва одного гаража – близько 60 тисяч гривень. Але це сума без урахування проведення доріг до кожної металевої конструкції, без засипання на півметра основи для кожного гаража, комунікацій.
Депутати висловили щодо ситуації своє бачення та надали пропозиції. А саме: провести загальні збори всіх учасників АТО Броварщини (таких зараз понад 800 осіб) і опитати, хто з них бажає будувати гаражі власним коштом з приблизного розрахунку — 100 тисяч гривень. Ті бійці АТО (наприклад, сотня людей) обов’язково мають отримати статус — співвласник кооперативу, а вже потім виділяти землю під конкретних цих сто людей.
На пропозицію Оксани Шевченко обдзвонити усіх 450 осіб, які вже подали заяви і запитати, чи готові вони будуватися за свій кошт, депутат Леонід Черепейнік запропонував спочатку зробити розрахунки, тобто кошторис одного гаража та робіт по підсипці, під’їздів, з урахуванням витрат на електроенергію, охорони і т. д., аби вже опитувати заявників з конкретними цифрами на руках.
Також депутат Черепейнік наголосив, що на профільних комісіях депутати перевірятимуть списки бажаючих, чи справді там учасники АТО, мешканці Броварщини, чи немає там «лівих» та «зальотних». І вже під тих сто конкретних осіб депутати будуть голосувати за виділення землі. За виділення 10 га під 1-1,5 тисяч гаражів, з яких буде побудовано лише сто, депутати, як зазначив Черепейнік, голосувати не будуть.
Ще один депутат – Володимир Опалько – звернув увагу, що за статутом право на членство в кооперативі мають не лише учасники бойових дій та особи, які до них прирівняні, а й «фізичні та юридичні особи, які брали участь у будівництві та господарській діяльності кооперативу». На переконання депутатів, під марку гаражного кооперативу для бійців АТО, влада може надати можливість ставити гаражі для «своїх» та «вигідних», що є вже складовою корупції.
Подібні неоднозначні пункти в статуті, на переконання депутатів, і стали причиною того, що під час одного з останніх засідань земкомісії зняли це питання на довивчення, і рекомендували сесії не розглядати відповідний проект рішення.
Також депутат Леонід Черепейнік розвинув пропозицію свого колеги Андрія Василенка (під час одного із засідань земельної комісії) про те, що можна знайти інвестора, надати йому в оренду земельну ділянку під будівництво платного паркінгу. На цьому паркінгу інвестор буде заробляти кошти, але візьме на себе зобов’язання надавати учасникам бойових дій Броварів і району парковки для автомобілів безкоштовно. Така схема буде прозорою, а головне обійдеться АТО-вцям безоплатно і вони не будуть витрачати по 100-150 тисяч гривень зі своєї кишені. Така пропозиція, щоправда, викликала зауваження, що тоді обмежуються інтереси тих, у кого немає автотранспорту.
Ще одна пропозиція (її озвучив військовий капелан) була така: провести розрахунок кошторису одного гаража і виділити Броварською міською радою на кожного учасника АТО цю суму, наприклад, по 100 тисяч гривень, а вже кожен АТО-вець розпорядиться тією сумою як захоче — витратить на лікування, реабілітацію, придбання земельної ділянки чи побудує гараж. Така ідея зустріла схвалення присутніх бійців АТО, хоча й звучали репліки: «Який має стосунок така ідея до кооперативу?».
Майже не дійшло до бійки…
Під час засідання велися дискусії. Учасники АТО, ініціатори ідеї кооперативу та депутати іноді підвищували у розмові тон. На той момент, коли стався конфлікт, пристрасті уляглися… майже.
У цей час слово взяв учасник бойових дій на сході України Руслан Ткаченко. Пан Руслан почав говорити, що «25 років учили, що депутати найрозумніші, а всі решта — дурні. Якщо усі документація щодо виділення землі проходить через кабінет №105 (показуючи на радника міського голови Станіслава Мальця — Т. Б.), то які можуть бути у депутатів питання?».
На його репліку почав відповідати депутат Черепейнік. Діалог різко перейшов на підвищені тони. У цей момент чотирьом бійцям АТО було скомандувано силоміць виштовхати депутата із зали. Почалася штурханина…
Ситуацію врятувала депутат Галина Негода, яка стала між бійцями АТО і депутатом — чоловіки не наважилися застосовувати фізичну силу до жінки, хоча крики та штовханина продовжилися.
Конфлікт тривав у дусі: «Питання стосується бійців АТО, їм вирішувати і депутатам немає чого втручатися». До речі, як стало відомо «Трибуні-Бровари» з власних джерел, напередодні засідання у кабінеті радника АТО Станіслава Мальця відбулася нарада з частиною бійців, де він пояснював як потрібно поводитися на цьому засіданні.
Коли конфлікт вщух, учасники почали розходитися.
Лідер ГО «Авангард АТО Броварії» Ігор Муратов запропонував на загальних зборах учасників АТО (попередньо 17 грудня в МКЦ «Прометей») знову повернутися до цього питання.
Замість висновку
Найгірше, що може бути у взаємовідносинах — це небажання слухати, а головне — чути один одного…
Чому в місті виникає ситуація, коли ті, хто стояв на передовій, зіштовхуються лобами з тими, хто всіляко підтримував лінію фронту, чи то фінансово чи матеріальними речами?
Чому не береться до уваги, що депутати хочуть, щоб АТО-вцям дісталася земля на рівних умовах? Адже, якщо місто виділяє такий шмат землі, то міська рада на правах контролю зобов’язана знати, кому, для чого і на яких умовах.
Не варто забувати, що питання гаражного кооперативу збираються розглядати на загальних зборах учасників АТО 17 грудня, а це вже після сесії міської ради 15 грудня. Тож, чи візьме міський голова Ігор Сапожко, у якого склалася більшість у раді, до уваги рекомендацію комісії із земельних питань — не розглядати проект на сесії?
Зараз в міськраді існує маса комісій і Координаційних рад, що мають полегшувати діалог і допомагати вирішенню тих чи інших питань. Навіщо тоді «рішення-напівфабрикати», без оцінки юристів та фінансових фахівців виносити на широкий загал чи розгляд депутатів?
Очевидно, всім варто задуматися, озирнутися і зробити висновок, кому вигідні бійки та штовханина в сесійній залі, а не реальне вирішення питань…
Повний відеозапис зустрічі:
