Олександру було всього 36 років… Осиротів без найкращого татка син- підліток, вдовою залишилася молода любляча дружина, частинку серця забрали в мами, нема тепер надійної підтримки у молодшої сестри…
«Ріднесенький мій, душа моя…Як я буду тепер без тебе?.. Боже, як же я тебе люблю, мій синочок… Я не могла тобою надихатися…Я молила в Бога для тебе не таку долю», – материнський плач і туга розривали серце кожному присутньому під час прощання з полеглим Захисником на майдані Свободи. А зібралися віддати останню шану загиблому Захиснику рідні, друзі, сусіди, пересічні містяни.
Олександр Вікторович народився в Києві, де і закінчив школу. Навчався в державній академії статистики обліку та аудиту на факультеті економічної кібернетики.Зі своєю майбутньою дружиною Олександр познайомився в селі на Чернігівщині, звідки родом його мама. Після весілля молода сім’я Марченків оселилася в Броварах. Тут народився синочок, тут сім’я жила і працювала в щасті та добрі.
А потім прийшла повномасштабна війна…
Олександра мобілізували в грудні 2025 року. Останнє місце його роботи – водій навантажувача в «Сільпо».
Солдат Олександр Марченко служив гранатометником механізованого відділення механізованого батальйону. Загинув 19 травня 2026 р. у районі н.п. Софіївка Херсонського району Херсонської області.
«Із самого дитинства він був спокійним, розсудливим і слухняним хлопчиком, – розповіла журналістам хрещена мати Олена Миколаївна. – Мама працювала в Києві двірничкою, Саша завжди їй допомагав. А коли вона буває захворіє, Саша дуже переживав і турбувався про неї ще більше».Також Олександр дуже любив свою молодшу сестричку, піклувався про неї, – каже друг Юрій. За найменшої нагоди друзі разом ходили рибалити на сільський ставок.
Олександр дуже любив бувати в селі. Там робив ремонт родинного будинку, насадив дерев. Загалом мав золоті працьовиті руки, не відмовляв у допомозі сусідам по будинку.
«Саша був дуже доброю людиною. Його поважали за чесність і відповідальність. Він справді був найкращим – і татом, і чоловіком, сином, братом, зятем і другом», – каже дружина Вікторія.Нехай ворога потоплять неосяжне горе, біль і сльози матерів та дружин загиблих наших Захисників.
Царство Небесне і вічний спокій тобі, наш Воїне, наш Захисник.
Щирі співчуття рідним і близьким.Відео прощання з полегллим Воїном можна переглянути у Фейсбуці або Телеграмі.
