1 квітня 2022 р. – дата остаточного звільнення Броварського району від російських окупаційних військ, а 2 квітня була деокупована вся Київська область. Впродовж березня було звільнено понад 1000 населених пунктів Броварського району. Безпосередньо село Світильня очистилося від окупації 30 березня. Волонтерка із с. Світильня Оксана Шматко на своїй сторінці у Фейсбуці поділилася щемливими спогадами про окупацію і день звільнення свого села.
«Березень 2022-го. Місяць, що став цілим життям. Коли я згадую ту весну, перед очима не квіти, а дим і нескінченна тривога. Окупація нашого села навчила нас жити одним моментом. Ми ділилися останньою крихтою, варили їсти і людям, і залишеним тваринам – бо життя кожного було однаково цінним. Ходили по спорожнілих хатах: полити квіти, помити холодильники, перевірити, чи не вдерся хтось чужий…
Це був наш тихий опір, наше намагання зберегти дім для тих, хто поїхав.
А потім був той самий день. Прибіг захеканий Сергій Нестеренко з однією фразою, від якої перехопило подих: «Вони пішли!», – пише Оксана Шматко.
Далі Оксана Шматко розповідає, що відразу вона з чоловіком (нині покійним) та ще двома місцевими мешканцями побігли до пожежної частини. Побачене їх дуже вразило: все навколо палало, було чути вибухи, від яких здригалася земля. Але, як пише жінка, страху не було, лише нестримне бажання зафіксувати все на камеру – щоб світ бачив, щоб ніхто ніколи не зміг заперечити цей жах.
«Мій чоловік… сьогодні я пишу про нього з особливим болем і гордістю. Він діяв як справжній герой. Коли навколо все вибухало, він кинувся рятувати пожежну машину. Одну вдалося завести, інша – стояла замінована, як смертельна пастка.
Його відвага тоді врятувала не просто техніку, вона врятувала нашу надію на те, що ми зможемо відродитися.
Сьогодні його вже немає з нами, але той його подвиг під обстрілами – це те, що я нестиму в серці до кінця.
Ми вистояли тоді і ми пам’ятаємо кожного, хто ризикував собою заради нашого села», – розповідає жінка.
Сама жінка працює в сільському будинку культури – організовує позашкільну роботу з дітьми. У тимчасовому укритті, що було біля старого дитсадка, під час обстрілів в окупації пані Оксана відволікала малечу – з ними малювала, проводила майстер- класи, навіть дарувала діткам подаруночки, які підбирала і формувала вдома.
Окрім цього Оксана Шматко вела щоденник, який після звільнення району передала в музеї історії Києва.
За час окупації Світильні, в селі один чоловік загинув ( працівник ферми). Ще один місцевий мешканець зник безвісти – його на вулиці забрали російські військові і після того чоловіка ніхто не бачив.
Протягом майже місяця окупації, у Світильні зруйновано 12 будинків, ще 105 – пошкоджено.
На відео та фото, наданими Оксаною Шматко, 30 березня 2022 року – день звільнення села Світильня від російських військ.
Дякуємо пані Оксані за спогади, відео та фото, що є важливою сторінкою в літописі боротьби українців за свою незалежність.
Читайте також
