Подейко Євген Олександрович (02.09.1990 – 22.03.2024)
Євгеній Олександрович родом із с. Городище Луганської області. У 2015 році переїхав на Броварщину і майже відразу доєднався до лав ЗСУ. Із 2016 року Євгеній захищав Україну в зоні АТО, служив за контрактом. У 2019 році приєднався до військового батальйону «Айдар». Боєць нагороджений орденом «За мужність» ІІІ-го ступеня та неодноразово отримував подяки за зразкове несення військової служби.
«Нас було четверо друзів, яких називали «мушкетери». Старший із нас – Женя, «Д’Артаньян», загинув… Я хочу подякувати його мамі, сестрі, дружині. Нехай тобі земля буде пухом, ми завжди з тобою – разом і до кінця… Герої не вмирають!», – попрощався із загиблим його близький друг.
Знайомі згадують Євгенія як доброго, чуйного і веселого чоловіка, який більшість дорослого життя віддав захисту України. Він любив дітей, хоча своїх не мав.
Останнім часом Євгеній захищав країну в званні старшого солдата, старшого навідника гранатометного відділення взводу вогневої підтримки штурмової роти. Загинув 22 березня 2024 року поблизу н.п. Іванівське Бахмутського району Донецької області.
Євгенію Олександровичу назавжди буде 33 роки. У Броварах лишилась дружина і племінник.
Вічна пам’ять Захиснику! Щирі співчуття рідним і друзям загиблого.
Нагороди та відзнаки:
- Орден «За мужність» ІІІ ступеня.
- Орден «За мужність» ІІ ступеня (посмертно).
- Медаль «За військову службу Україні».
- Подяка командування окремого штурмового батальйону «Айдар» за сумлінну службу, відданість спільній справ, бездоганне виконання поставлених завдань та підтримку бойових побратимів.
Відео прощання із Захисником дивіться у Telegram та Facebook.
Інформація уточнюється та доповнюється.
