Рішенням сесії міської ради від 20 серпня чотирьом АТОвцям надано дозвіл на виготовлення технічної документації на 0,4 га землі – по 0, 1 га – на вул. Виноградній. У подальшому цю землю люди матимуть змогу безоплатно приватизувати. Усе б нічого, але ця земля не в комунальній власності, і розпоряджатися нею місто не має повноважень. Однак далеко не з першої спроби депутати 20 голосами підтримали проєкт рішення. Одні депутати, які проголосували «за», стверджують, що своїм рішенням допомогли АТОвцям отримати землю, яку вони зможуть юридично відстояти. Ті, хто «проти», запевняють, що своїм «за» депутати просто підставили ветеранів АТО. Аргументи обох сторін збирали журналісти «Трибуни».
Сесія міської ради 20 серпня виявилася непростою. Хоча б у тому плані, що за проєкт рішення №17 депутати голосували кілька разів. І проблема не в тому, що питання стосувалося виділення землі шістьом АТОвцям – час від часу такі проєкти виносяться на сесію і воїнам виділяють землю в Броварах.
Увесь «сюрприз» рішення в тому, що виділені 40 соток на вул. Виноградній біля будинку 225/10А – не комунальна власність, відтак розпоряджатися нею місто не має права.
Нагадаємо, що на цій землі розташована будівля колишнього РПЦ та недобуд ДБК «Меркурій». Ще в 2005 році Броварська міська рада намагалася привласнити 5, 3725 га державних земель Радіопередавального центру на вул. Київській, 225.
Та в 2012 р. суд скасував рішення міської ради і повернув землі державі. Відтоді «Меркурій» і припинив своє будівництво. У ці 5, 3725 га і входять 0, 4 га, які віддали АТОвцям.
Однак 20 депутатів проголосували «за» і Вадиму Чекмазу, Олександру Чекмазу, Віталію Чернишу та Ярославу Мудрому надано дозвіл на розроблення проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Екс-депутат Верховної Ради Павло Різаненко, який довгий час боровся за повернення майже 95 га земель держпідприємства «Радіопередавальний центр» із приватної власності в державну, в своєму пості на Фейсбуці зазначає, що таке рішення міської ради – «це ніщо інше, як повторний замах на крадіжку державної землі». За словами Павла Різаненка, місто «не має повноважень розпоряджатись даною землею, так як не є власником цієї землі. Ця земля не комунальної, а державної форми власності: вона перебуває у власності держави в особі Держспецзв’язку і надана в користування і володіння ДП «Радіопередавльний центр».
Депутат міської ради Володимир Білокінь один із 20-ти, що проголосував «за» це рішення. «Я голосую за всі рішення, що стосуються виділення землі нашим захисникам. Це було послідовним моїм рішенням», – зазначив депутат. При цьому зауважив, що розгляд питання про надання дозволу на розроблення проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок учасникам АТО розглядався лише в «першому читанні», тож не є остаточним рішенням.
«За» виділення землі АТОвцям на землях РПЦ проголосував і депутат міської ради Валерій Лемпіцький. Пан Валерій каже, що це була хороша та правильна ідея надати дозвіл на розроблення проєктів землеустрою для АТОвців. «Якщо ж ветерани надалі зацікавлені в юридичному оформленні землі та можливій реконструкції існуючої будівлі, то чому б і ні», – коментує своє рішення Валерій Лемпіцький.
Сергій Батюк чи не найдовше вагався, яке рішення прийняти: «за» чи «проти». У результаті проголосував «за», хоча і усвідомлює, що це рішення не законне, адже є рішення суду, яке свідчить, що 0, 4 га не належать місту. Однак, за словами Сергія Батюка, після рішення суду протягом 8 років РПЦ нічого не зробив для того, щоб узаконити цю землю, адже в кадастровій карті не вказано її власника. «АТОвці погодилися за власний кошт встановити огорожу та охороняти недобуд, – коментує події сесії Сергій Батюк. – До того ж, було заявлено, що всі 4 ділянки об’єднаються, і, можливо, недобудова «Меркурія» стане основою будинку для 38 сімей АТОвців. І вони готові боротися за цю землю в юридичній площині».
Депутати міської ради Вадим Мутило та Ірина Нікітчина лише вдвох голосували «проти» цього рішення. За словами Вадима Мутила «проєкт рішення дуже поспіхом продавлювався міським головою, що свідчить про невпевненість у дотриманні всіх норм Закону». До того ж, вказує депутат, земельна комісія це питання не підтримала. «Ми, депутати міської ради, лише напередодні дізналися про те, яку конкретно ділянку землі будемо передавати учасникам бойових дій. Нам одразу надійшла інформація, що ця земля не є комунальною власністю і її статус не визначений», – розповів журналістам «Трибуни» Вадим Мутило. При цьому, зазначив депутат, у нього на руках була копія рішення суду щодо скасування рішення БМР від 2005 р. Саме з огляду на це, каже Вадим Мутило, на сесії він неодноразово закликав міського голову перенести розгляд цього питання на наступне засідання, щоб досконало розібратися. До того ж, вказує депутат, не було ніяких чинників, які б свідчили на терміновість прийняття цього рішення.
Депутатка міської ради Ірина Веремчук зауважує, що взагалі не голосувала за цей проєкт рішення, адже ситуація із 0, 4 га землі досить сумнівна, а на момент голосування депутатському корпусу не надали жодних документів про статус цієї земельної ділянки. Всі ж пояснення з боку адміністрації міської ради про те, що земля в комунальній власності, були лише на словах, коментує Ірина Веремчук.
Пані Ірина вважає, що своїм схвальним рішенням про надання дозволу на розроблення проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок АТОвцям на 0, 4 га, депутатський корпус їх «підставляє», адже депутати не мають жодних юридичних підстав розпоряджатися землями, які в державній власності. І хоча де-юре АТОвці отримують земельні ділянки, та де-факто не стають повноцінними власниками цих земельних ділянок, адже вони не оформлені в належний та законний спосіб. Тож команда, яка готувала цей законопроєкт, вчинила щодо АТОвців непорядно, резюмує Ірина Веремчук.
Попереду у ветеранів АТО «війна» за землю, а в депутатів цієї каденції – дві чергові сесії. І, можливо, нові «сюрпризи» перед самими виборами.
Фото – Антон Раков
Читайте також:
