102 роки тому відбувся бій під Крутами, який лишив слід і в Броварах

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

Сьогодні, 29 січня 1918 року поблизу села Крути на Чернігівщині відбувся бій Армії УНР із більшовиками, які наступали на Київ. Українці тоді отримали поразку, однак змогли відтягнути час. За свідченням істориків, це дозволило підписати берестейську мирну угоду, завдяки якій Українську Народну Республіку визнали незалежною і вона отримала союзників для боротьби з окупантами. А сам бій, де полонили і стратили 27 юнаків-добровольців, став символічним.

17 грудня 1917 року Раднарком РСФРР надіслав ультиматум Українській Центральній Раді. Більшовики вимагали легалізувати свої військові загони в Україні й припинити їхнє роззброєння. Зазначалося, що в разі невиконання вимог російський радянський уряд вважатиме УЦР у стані відкритої війни проти нього.

Уже 18 грудня 1917 року, не дочекавшись відповіді від українського уряду, Раднарком оголосив війну УНР. Бойові дії розпочалися в середині місяця, а з виданням 4-го універсалу, який проголошував незалежність УНР, країна опинилася у фактичному стані війни з більшовицькою Росією.

Читайте також: 22 січня День Соборності – першого проголошення незалежності України

Наступ окупантів почався з Харкова, ним керував Михайло Муравйов. Сили ворога загалом становили приблизно 4 – 5 тис. бойовиків. У той час як українців, за різними даними, – близько 1 тис. або менше. Головнокомандувачем був Аверкій Гончаренко. Війська УНР окопалися біля залізничної станції «Крути».

Інфографіка УІНП

Інфографіка від Українського інституту національної пам’яті

З початком бою 29 січня (за іншими даними – 30 січня) українцям удалось убити значно більше ворогів, ніж більшовикам. Утім, довго стримувати наступ було складно. Уже під час відступу цього ж дня з’ясувалось, що зникла одна із чот студентського добровольчого куреня. Як виявилось згодом, чота в складі близько 30-х бійців утратила орієнтир, а потім потрапила в руки більшовиків.

Мурал "крутянцям"

Мурал “крутянцям” у Києві

Червоний командир Єгор Попов, розлючений значними втратами з боку радянських військ (близько 300 осіб), наказав ліквідувати полонених. Зі слів свідків, над 27-ма студентами спочатку знущалися, а потім розстріляли. Учень 7-го класу Григорій Піпський зі Старосамбірщини перед стратою перший почав співати «Ще не вмерла Україна», а решта полонених підтримали.

Бровари і Броварщина

Багато хто знає про бій під Літками 1 лютого. Однак було це через рік, у 1919. У бою проти більшовиків полягло 24 юнкери, 20 із яких загинуло, а інших 4-х – розстріляли (трапляються інші щодо дані числа загиблих, які не кардинально відрізняються). Тепер на місці бою стоїть великий пам’ятний курган.

Курган у Літках

Поховання юнкерів у Літках. Фото – Павло Золотарьов

А от у Броварах курган був насипаний, згадують краєзнавці, в нинішньому сквері «Слави», який раніше в оренду на 49 років узяла релігійна громада московського патріархату. Саме в це місце зносили вбитих і померлих від голоду та холоду бійців Армії УНР з навколишніх лісів. І було це в останні дні січня 1918 року.

Лише в 1927 році більшовики зрівняли із землею курган, але продовжили вшановувати там своїх, декількох похованих побратимів. У 1960-х роках неподалік з’явився капітальний пам’ятник більшовикам, який стоїть і сьогодні.

Пам'ятник більшовикам

Пам’ятник більшовикам у сквері “Слави”, наші дні. Фото – Ігор Туржанський

Слід зазначити, що в 1930-х це місце було околицею Броварів, де з’явилось «нове» кладовище. Під час Голодомору 1932 – 1933 років тут масово ховали померлих від голоду. А під час Другої світової війни в нинішньому скверику розміщувався нацистський концтабір, жертви якого також покояться тут.

Фрески голоду

Із книги “Фрески голоду”, Марія Овдієнко, Броварський краєзнавчий музей

Утім, окупаційна радянська влада у II половині XX ст. відкрила в сквері танцмайданчик. Нині про жертв Голодомору та нацистського концтабору нагадують непримітні дерев’яні хрести з невеликими табличками. А про похованих бійців Армії УНР не нагадує нічого.

Водночас нині в броварській топоніміці увічнені командир підрозділів Армії УНР Аверкій Гончаренко, на честь якого перейменували вулицю поблизу броварського вокзалу. Але найбільша вулиця, що прямує від залізничної станції, отримала назву на вшанування тодішнього головнокомандувача війська – Симона Петлюри. Іще одна вулиця коло вокзалу – Січових Стрільців. До того ж, у II мікрорайоні на Світловщині, де будують ЖК «Скандія», запланована вулиця Героїв Крут.

Читайте також:

  1. Як розподілять вулиці в новому житловому районі на Світловщині – СХЕМА
  2. Вулиці Броварів перейменовано в законний спосіб ‒ Верховний Суд
  3. Місто, люди і місця: Софроній Костира – герой, що боровся за незалежність України 100 років тому
  4. Григорій Чупринка. 140 років тому народився поет і борець за незалежність України
  5. 11 листопада – річниця завершення Першої світової війни
  6. Марки та конверти на честь УНР і УПА: у Броварах презентували філателістичну виставку – ФОТО
Поділитись

Про Автора

1 коментар

  1. Олег Рожок дата

    Я пам’ятаю Літківську могилу ще з тих часів,коли ця могила була зрівняна з землею. Тоді ми,рухівці,стали її відновлювати.Зокрема,осавул Броварської козацької сотні Петро Погорілий роздобув каміння в Печерському районі Києва і повантажив вручну цілий КамАЗ цього каміння, а я своїм коштом доправив цей вантаж до Літківської могили.

Leave A Reply