12-го грудня виповнюється 30 років із того часу, як під Броварами сталась авіакатастрофа літака АН-12Б, яку в народі ще назвали «мандариновий рейс». Про події тієї середи розповів директор Броварського краєзнавчого музею Віктор Корявий у своєму дописі на сторінці музею у Фейсбуці.
Того дня 1990 року нічого не віщувало біди. Київська міська влада до Нового Року та Різдва запланувала закупити в Батумі мандарини. Для цього до Грузії полетів великий чотирьохдвигунний літак АН-12. Літак пілотував командир Анатолій Слободянюк і чотири члени екіпажу. Після завантаження мандаринів, екіпаж близько 13:30 полетів додому, до Києва. Посадку планувалось здійснити в Гостомелі, але щось пішло не так.
При підльоті до Києва, АН-12 розпочав зниження. Потрібно було пролетіти район Борисполя і приземлитись на своєму аеродромі в Гостомелі.
НЕПОЛАДКИ
На висоті шість тисяч метрів літак увійшов у густу хмарність. Як згадує учасник польоту Віталій Комов, командир наказав включити систему від обледеніння. У цей час щось трапилося – змінилась тональність і робота двигунів. Літак почав провалюватись зі швидкістю 25-30 метрів у секунду. «Двигуни стоять!» крикнув хтось із технічної групи. Всі кинулись до ілюмінаторів. Присутні на борту побачили, що ні один із чотирьох двигунних гвинтів не крутився. Стрілка висотоміра показувала стрімке зниження висоти. Літак падав.
Екіпаж намагався запустити почергово двигуни, але марно. Не дав машині ні впасти, ні перевернутись командир екіпажу Анатолій Слободянюк.
«На висоті 1000 метрів, коли я зрозумів, що запустить двигуни не вийде і ми приречені, головна була думка – не завдати горя людям на землі. Тому тримав швидкість 390 км/год, достатню для виконання маневру у випадку виходу на будинки в Броварах» – розповідає потім Анатолій Слободянюк.
ПАДІННЯ
Член екіпажу Віталій Комов згадує, що літак падав близько 3-х хвилин. Через хмарність поверхню землі стало видно лише на висоті 100-120 м. І це було місто Бровари.
«Змінюючи курс, Слободянюк здійснив правий крен, попри те, що на нас стрімко наближались дроти ЛЕП, а це – вірна смерть. Нам поталанило – літак порвав колесами шасі верхній нульовий провід. І ось висотомір показує нуль. Вбігаю в кабіну і кричу: «Швидко упирайтесь, хто в що може», – згадує пілот.
Перший удар об землю був настільки сильний, що вирвало колеса шасі. Відлетіла ліва напівплоскість. Людей кидало по всьому літаку. Під час другого удару літак розколовся, а членів екіпажу засипало мандаринами.
Отямились пілоти в темряві, відразу почали один одному допомагати вибиратись із літака. Пощастило, що не відбулось загорання.
Виникнення аварійної ситуації почалося о 15 год 25 хв, закінчилося о 15 год 31 хв. Поранених членів екіпажу підбирали проїжджаючі броварською об’їзною автомобілі та карети швидкої допомоги.
«Це дійсно був подвиг командира екіпажу Слободянюка. Адже через недостатнє знання матеріальної частини була допущена помилка другим пілотом, і тільки певний збіг обставин, а також майстерність, досвід, витримка та професійність другої людини – а в цьому випадку командира екіпажу Анатолія Слободанюка, дозволили врятувати людей і не заподіяти горя жителям Броварів», – наголошує Віталій Комов.
Увесь вантаж мандаринів розкидало полем біля Княжичів, яке потім місцеві жителі почали називати «мандариновим».
СВІДКИ
Як повідомляють княжичани, які стали свідками цієї авіакатастрофи, Новий Рік вони відгуляли на славу. Багато з них мандаринів до цього зовсім не їли, а тут така «радість із неба звалилась».
Багато людей згадують про ту подію 28-річної давності:
Як зазначає Віктор Корявий, у Броварському краєзнавчому музеї відкрилась тимчасова експозиція фотоматеріалів про авіакатастрофу між Броварами і Княжичами 1990 року, де можна більш детально ознайомитись із вищезгаданою подією.
ФОТО – Броварський краєзнавчий музей
Читайте також:
