Артемчук Олександр Сергійович
Олександр Сергійович із родиною переїхав у Бровари після закінчення у м. Хмільник (Вінницька обл.) школи та училища, де здобув робітничу спеціальність.
У Броварах молодий чоловік працював майстром на приватному підприємстві, яке спеціалізувалося на ремонтах. Сам Олександр Сергійович був майстром на всі руки.
«Сашко вмів встановити сантехніку, зробити заливну підлогу, провести електрику, поштукатурити та поклеїти стіни, – все», – згадує його дядько Роман.
Робота була для Олександра і його захопленням.
Чоловіка мобілізували влітку 2025 р. Олександр Артемчук служив водієм-електриком батальйону берегової оборони. Чоловік загинув 5 вересня 2025 р. у районі н.п. Нижньодніпровський Херсонської області. Увесь цей час боєць вважався зниклим безвісти. Рідні доклали максимум зусиль, щоб повернути Олександрове тіло додому.
«Він був дуже добрий, чуйний, дружелюбний, готовий за найменшої потреби прийти на допомогу», – кажуть друзі, які прийшли на прощання, щоб підтримати маму, молодшого брата і цивільну дружину полеглого бійця.
Матросу Олександру Артемчуку навічно буде 31 рік.
Царство Небесне і вічний спокій. Щирі співчуття рідним полеглого Захисника.
Відео прощання із Захисником дивіться у Telegram та Facebook.
