Мельнічук Тарас Васильович (позивний «Тарік»), 14.02.1994 р. – 21.11.2023 р.
Тарас Васильович народився і виріс у селі Русанів Броварського району.
Молодий чоловік став до лав ЗСУ з перших днів повномасштабної війни. Служив солдатом, механіком-водієм відділення управління штабу дивізіону взводу управління самохідного артилерійського дивізіону 44-ї окремої артилерійської бригади ім. гетьмана Данила Апостола. Спочатку був водієм, згодом виконував розвідку та коригування вогню за допомогою дронів.
Як згадують побратими, Тарас був професіоналом: під час виконання бойових завдань завжди залишався спокійним, врівноваженим і наполегливим, винятково надійним, із сталевою витримкою, на яку можна було покластися навіть у найскладніших ситуаціях. Поза службою це була щира й добра людина – умів підтримати у важку хвилину влучною порадою та щирим жартом. Його поважали і побратими, і командири.
Тарас Мельнічук загинув під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Роботине Пологівського району Запорізької області в листопаді 2023 року. Без батька залишився син, без чоловіка – дружина, без сина – батьки.
- нагрудний знак Тернопільського міського голови;
- медаль «Ветеран війни»;
- медаль «Захиснику Вітчизни» (посмертно).