Частина 1, частина 2, частина 3. частина 4.
Після того, як кандидати на посаду заступника міського голови по соціально-економічному напряму виступили, слово взяв нинішній заступник Василь Андрєєв (відразу зауважимо, що діючі заступники перебували в «поблажливих» умовах відносно своїх конкурентів, оскільки не «маринувалися» під дверима у коридорі, а увесь час перебували в залі і бачили та чули усе, про що говорили конкурсанти).
Почав Василь Андрєєва з того, що у Броварах проживає з 1985 року, а приїхав з міста, яке «славиться» тим, що у ньому багато в повітря викидається шкідливих відходів — Дніпродзержинська (Дніпропетровська обл.).
Багато в чому в програмі заступника було такого, що, здавалося, копіюється з програм інших учасників — Василь Олександрович говорив і про наповнення бюджету, і про необхідність більшого спілкування з громадою, і про зонінг (про це у своїй програмі говорила кандидат Ірина Нікітчина).
Повідав пан Андрєєв і про боротьбу зі стихійною торгівлею, і з МАФами. Щоправда, його бачення цих проблем дещо відрізнялося від бачення декотрих інших кандидатів. «Не треба ставитися до проблем стихійної торгівлі та до МАФів як до брудної будки», — сказав Василь Олександрович, зазначивши при цьому, що за кожним МАФом — стоять люди, сім’ї, робочі місця. «Не можна «ганяти» тих нещасних бабусь, які зі свого городу своїм трудом виростили якісь овочі чи зелень», — сказав Андрєєв.
Розповів Василь Олександрович про своє бачення майбутнього міста Бровари — це зменшення об’ємів житлового будівництва і збільшення промисловості. Щоправда, не важкої і шкідливої для міста, а в таких галузях, як легка промисловість, харчова і т. п.
На запитання пані Ірини Нілової — яка буде доля VI мікрорайону міста, пан Андрєєв дав чітку відповідь: згортання об’ємів житлового будівництва.
Було ще декілька запитань до діючого заступника, щоправда, локального значення і не «кусючі».
Взяв на себе сміливість задати два запитання і кореспондент видання «Трибуна-Бровари» (при цьому відзначимо, що міський голова довго не давав можливості їх задати, і лише, коли руки вже ніхто не піднімав, останньому дали слово):
— Василю Олександровичу, якби робота заступників була бездоганною, мабуть, не було б і цього зібрання. Напевне, до роботи заступників міського голови є претензії, і, напевне, Ви з цим погодитеся. Чи готові Ви за власної ініціативи — якщо цього захоче громада, міський голова, депутати, якщо буде достойний кандидат на Вашу посаду, відійти в бік і дати дорогу іншим кандидатам?
Тут треба сказати, що Василь Олександрович зробив паузу, але потім все ж таки промовив: «Погодився б (відійти в сторону і дати дорогу іншим кандидатам — прим. Т. Б)…Хоча було б і неприємно. Негідно заперечувати і проситися назад, коли тобі кажуть, що твоя робота не гідна».
Друге запитання від кореспондента видання звучало так:
— Василю Олександровичу, чи маєте Ви моральне право продовжувати працювати на своїй посаді, якщо Ви балотувалися на виборах від партії «Наш край», Ваша партія не подолала 5% бар’єр і громада у такий спосіб висловила Вам недовіру?
«У мене є інші свідчення довіри до мене», — сказав Василь Олександрович (щоправда, не уточнив які), а «суворі екзаменатори» почали давати зауваження кореспонденту, мовляв, не треба питання роботи заступника міського голови політизувати.
Після цього Ігор Сапожко запитав у присутніх — яке враження в цілому на них справили кандидати. Найбільш позитивні відгуки у «перших рядів громади», як це не парадоксально, викликала кандидатура Дмитра Паробка.
Коли, здавалося, друга частина конкурсу добігає кінця, кореспондент «Трибуни-Бровари» запитав: «А як же Микола Федорович Клименко? Він же теж подав свою кандидатуру». «Клименко йде на заступника по гуманітарному напряму», — сказав Ігор Васильович.
Далі буде…
Фото — Facebook.
