Близько тридцяти АТОвців та волонтерів з Броварів 18 лютого завітали до військової частини А0415 поблизу селища міського типу Семиполки Броварського району. У ці дні учасники бойових дій на сході України вшановують пам’ять загиблих під час боїв з липня 2014 року по лютий 2015 р. в районі міста Дебальцеве Донецької області.
Так званий «дебальцівський котел» або «дебальцівська дуга» — бойові дії на сході України, що розгорнулися в липні 2014 року, а потім (після тимчасового затишшя у зв’язку з перемир’ям) у січні-лютому 2015 року в районі міста Дебальцеве. Бойові дії в районі Дебальцевого продовжилися після укладання 12 лютого Другої мінської угоди, оскільки лідери бойовиків заявили, що ця територія є «внутрішнім районом» ДНР і тому дія угоди на нього не поширюється. Бої завершилися відступом українських військ, Дебальцеве і його околиці перейшли під контроль терористів ДНР.
Бійців, які були закріплені за військовою частиною у Семиполках і які загинули під Дебальцевим, двоє – старший механік-гранатометник 2 польового вузлу зв’язку військової частини броварчанин Дмитро Янченко та старший водій-електрик 2 польового вузлу зв’язку військової частини Дмитро Шелупець.
Загалом загиблих на сході України у військовій частині — троє. Окрім бійців Янченка та Шелупця в зоні АТО загинув старший лейтенант (посмертно капітан), командир взводу радіоцентру мобільного зв’язку військової частини Сергій Лимарь.
Броварчанин Дмитро Янченко загинув 3 лютого 2015-го поблизу Дебальцевого під час мінометного обстрілу базового табору — снаряд влучив у землю за кілька метрів від групи бійців, серед яких був і Дмитро. Похований у Броварах на Новому кладовищі на алеї Героїв.
Дмитро Шелупець народився в смт. Ріпки Чернігівської області. 11 лютого 2015-го у боях під Дебальцевим зазнав важких поранень внаслідок обстрілу бойових позицій артилерією. Помер від поранень під час транспортування до лікарні міста Артемівська. Похований у смт. Ріпки.
Ще один загиблий — Сергій Лимарь — полтавець. Загинув 21 серпня 2015 року при виконанні бойового завдання — бойовики здійснили артилерійський обстріл реактивною системою залпового вогню «Град» бойових позицій підрозділу поблизу села Старогнатівка Волноваського району Донецької області. Похований у Полтаві на алеї Героїв.
Є одна дивна обставина, яка пов’язує усіх трьох загиблих, на яку звернула увагу адміністрація військового містечка і якій не можуть дати логічного пояснення: усі троє загиблих — одного року народження (1989-го), усі троє — жили лише з мамами, батьків не було, були єдиними синами в сім’ї, тобто, без братів і сестер, усі троє — не встигли одружитися. До речі, на стенді, де висять фотографії загиблих героїв, під кожною з них написано: «У нього залишилася мати, яка не дочекалася сина».
На території військової частини встановлено пам’ятні знаки усім трьом бійцям.
Як розповів кореспонденту «Трибуна-Бровари» заступник начальника по морально-психологічній підготовці військової частини Микола Петелько, за трьома загиблими героями у військовій частині закріплені місця та ліжка в тих приміщеннях, де проходили службу бійці. Створена книга пам’яті, до якої занесені імена героїв.
Є негласна домовленість між усіма військовими частини, проходячи біля меморіального знаку загиблим воїнам, віддавати їм честь. Також біля входу у військову частину побудована маленька капличка, де проводять молитовні служби військові капелани. На віконцях каплички стоять фото загиблих героїв.
До військового містечка броварські учасники АТО (здебільшого члени ГО «Авангард АТО Броварії» на чолі з Ігорем Муратовим) прибули близько 9.00. Разом з учасниками АТО та волонтерами приїхала і мама Дмитра Янченка.
Передувала вшануванню пам’яті героїв неприємна ситуація: учасників заходу не хотіли пускати на територію. Адміністрація військового містечка мотивувала тим, що про проведення такого заходу потрібно було попередити завчасно, а саме за місяць (є відповідні постанови від Міністерства оборони України), а також має бути відповідний дозвіл від Служби безпеки України. Учасники заходу мотивували тим, що заяву про такий захід вони подавали (щоправда, за кілька днів) і висловили обурення, що у дні, коли вшановується пам’ять загиблих під Дебальцевим, безпосереднім учасникам українсько-російського конфлікту не дають віддати честь і данину пошани загиблим побратимам.
Конфлікт, який супроводжувався емоціями, розв’язався частково: кожна сторона залишилася при своїх переконаннях, та учасників АТО на територію все ж пропустили. При цьому журналістський цех постраждав: знімальну групу телеканалу «1+1» на територію частини не пустили, а самим учасникам заходу заборонили вести фото та відео зйомку. Після офіційної частини кореспонденту «Трибуна-Бровари» все ж дозволили у супроводі військової адміністрації пройти на територію і провести фотозйомку.
Лідери ГО «Авангард АТО Броварії» також зауважили, що з нагоди заходу керівництво військової частини могло б вишикувати бійців і символічно віддати шану героям. Адміністрація військового містечка у свою чергу повідомила, що заходи вшанування пам’яті загиблих уже проводилися. Зокрема, 3 та 11 лютого, тобто у дні загибелі Дмитра Янченка та Дмитра Шелупця.
Адміністрація містечка провела учасників заходу до пам’ятних знаків, дала можливість постояти кілька хвилин, покласти квіти та сказати кілька слів та провела до виходу.
Залишивши військове містечко, учасники АТО рушили до Броварів на Нове кладовище до алеї Героїв (там похований Дмитро Янченко та інші броварські герої). Там військові теж поклали квіти на могили своїх побратимів.
