Ситуація із тотальним вирубуванням дерев та відсутністю комплексної програми озеленення міста досягла свого апогею. Активісти та депутати об’єдналися, аби запитати у чиновників: що конкретно зроблено задля того, щоб мешканці Броварів жили в комфортному зеленому місті?
Усе почалося значно раніше, та «останньою краплею», що стала початком першого вагомого поштовху задля об’єднання активістів міста та депутатів, стало 22 червня 2018 р. Цього дня власник земельної ділянки ПП «Ноксім» на розі вулиць Київська-Чубинського біля ЖК «Шоколад» почав «зачищати» від 38 дерев земельну ділянку під забудову автомийки.
Першими на це зреагували активісти, які живуть поруч, а блогер Пилип Духлій навіть провів власне розслідування щодо правомірності зрізання дерев та будівництва автомийки. А далі відбулася «ланцюжкова реакція»: про це написали журналісти «Трибуни», потім через кілька днів під стінами міської ради активіст Олександр Плахов організував акцію. Плакатами, інсталяцією із рослин у горщиках, частин спиляних дерев та бензопили ативісти намагалися привернути увагу влади міста до проблеми системного знищення дерев у Броварах. І нехай на акції було всього з десяток активістів, та і це вже можна назвати перемогою, адже не байдужі мешканці заявили: вони бачать, що відбувається в місті, розуміють наслідки і б’ють на сполох.
Відразу після акції депутат міської ради Андрій Саук у соцмережі “Фейсбук” оприлюднив подання на ім’я міського голови, в якому повідомив про намір винести на позачергову сесію додаткове питання, яке пов’язане з критичною ситуацією у місті в сфері озеленення і тотального знищення дерев. Депутати та активісти хотіли почути звітування чиновників із цього питання та обговорити кроки, які б дозволили “перетворити наше місто на зелене місто, а не місто бетонних джунглів”. У своєму пості депутат запросив прийти на сесію всіх небайдужих громадян та висловити свою позицію, а також просив мера забезпечити на сесії присутність заступника міського голови Григорія Голубовського, начальницю УЖКГ Світлану Решетову та директора КП «Бровари-Благоустрій» Андрія Василенка.
Однак на на сесію прийшло всього кілька небайдужих громадян, а із зазначених вище чиновників була присутня лише Світлана Решетова. Тож головуючий на сесії Петро Бабич запросив і головного спеціаліста з екології Юрія Жимайлова та повідомив, що «звіту як такого не буде, бо його не можна було підготувати» і запропонував просто поспілкуватися. Спілкування між депутатами/активістами та чиновниками на підвищених тонах відбувалося близько години. Чиновники в міру своєї компетенції відповідали на запитання присутніх, останні ж вимагали чітких відповідей на конкретні запитання та вказували на неефективність роботи начальників та спеціалістів міськвиконкому.
Так активістка Ангеліна Козлова цікавилася, чому здорові дерева біля ЖК «Шоколад» комісія назвала сухими, хто і яку суму заплатив за відновну вартість 38 зрізаних дерев та куди пішла спиляна деревина?
Відповідаючи на запитання активістки, Юрій Жимайлов посилався на рішення комісії про незадовільний стан дерев. Також зазначив, що попри те, що міськрада не надавала ПП «Ноксім» містобудівні умови під будівництво автомийки, рішенням суду це зробити їх зобов’язали. За словами головного спеціаліста, за спиляні дерева власник обіцяв сплатити відновну вартість, хоча це мав зробити ще перший власник. Нагадаємо, цільове призначення землі під автомийку змінили депутати попереднього скликання в жовтні 2013 року. Пан Жимайлов також повідомив, що відновлювальна вартість нараховується тільки на ділянки, які в приватній власності, а таких за час його роботи – останній рік, досить мало, тож не значні і надходження.
У свою чергу Світлана Решетова повідомила, що порядок видалення зелених насаджень та їхню відновну вартість, регламентує Постановою Кабміну, згідно якої комісія із обстеження зелени насаджень і діє.
Також начальниця розповіла, що за відновну вартість дерев надійшло 86 тис грн. За ці кошти цього року посаджено 255 дерев та кущів, і всі вони в задовільному стані:
- у парку «Перемога» – 25 каштанів, 25 лип, 26 кленів, 20 горобин, 52 чибушника;
- парку ім. Т. Шевченка – 9 каштанів та 9 беріз;
- на вул. Грушеського – 12 катальп;
- у парку «Приозерний» – 8 ялин, а на місці видалених тополь у районі вул. Короленка – липи.
За словами Світлани Решетової, тільки за горобину, клени, кущі чибушника і жасмину віддали 77 тис грн.
Та попри озвучене, активісти наполягали на необхідності прийняття комплексної програми озеленення міста і залучення спеціалістів до її розробки, позаяк озеленення відбувається переважно в парках, а центральні вулиці та двори «випадають». Однак, як стверджували чиновники, комплексна програма не можлива без інвентаризації зелених насаджень, на що потрібно понад мільйон гривень, яких наразі у міста немає, а КП «Бровари-Благоустрій» провести інвентаризацію самотужки не в силах. Не в силах КП і реалізувати всі дозволи на зрізання дерев: наразі їх близько 2 тис, а комунальники першочергово виконують замовлення від шкіл та садочків. Головуючий на сесії запропонував на осінь виділити кошти та винайняти організацію, яка допоможе виконати роботи за ордерами.
Головний еколог міста провів присутнім «тренінг», де пояснив різницю у нормативах із насадження дерев лісопаркової і паркової зон, висотної забудови та приватного сектора. Говорив чиновник і про незадовільний стан більшості дерев міста, які дійшли своєї життєвої межі, і про важливість створення цифрової мапи, яка допоможе в його роботі. Але депутати хотіли почути, що безпосередньо зробив головний еколог, щоб запобігти винищенню дерев? Зокрема, на Київській за «Сільпо», де з акацій зробили «зубочистки», прирікаючи їх, на думку депутатів, на вірну загибель. Чиновник повідомив, що за побажанням мешканців акації на Київській не видаляли, а після консультації із фахівцями столичного «Зеленбуду» вирішили дерева омолодити – кронувати. На місце тих, які не витримають кронування або всохнуть із інших причин, – посадять інші, пообіцяв Жимайлов. І переконував, що за 2-3 роки акації відновляться.
Та депутати вимагали від головного спеціаліста з екології аналізу ситуації, конкретних пропозицій та дій задля покращення екології в нашому місті. Окрім цих вимог, депутат Леонід Черепейнік також висловив своє невдоволення, що висадженими ГО «Еко-місто» деревами ніхто не опікується, та запропонував розширити повноваження головного спеціаліста задля того, щоб він «знав усі екологічні проблеми нашого міста».
У свою чергу пан Жимайлов нарікав на мінімальні надходження з екологічного податку – 30-50 тис грн у рік, говорив про не бажання всіх підприємств його сплачувати, про складність впливу на забруднювачів повітря, адже ті не допускають на свою територію перевірок. Та хвалився розробленою та затвердженою сесією програмою контролю за станом повітря. Однак програма коштує близько 8 млн грн, а депутати на цей рік не виділили і половини суми, зазначив чиновник. Однак останні, зокрема від «ДемАльянсу», не могли згадати, коли вони не проголосували за виділення 4 млн грн на реалізацію програми контролю за станом повітря.
Уже наприкінці сесії, коли частина депутатів покинула залу, запросили до слова активіста Пилипа Духлія, котрий, посилаючись на “Державні санітарні правила планування до забудови населених пунктів”, стверджував, що вздовж вулиці Київської має бути щонайменше 20 метрів зелених насаджень, а санітарно-захисна територія заправок повинна бути озеленена на 60%, однак цього немає. Та і жоден документ міськради чи виконкому, зауважував виступаючий, не передбачає виконання вимог державно-будівельних норм та не містить вимоги озеленення. Згадав активіст і автомийку навпроти Терміналу, яка не введена в експлуатацію, але скидає свої відходи в землю та не виконує вимог озеленення.
Однак відповісти на всі запитання активіста чиновники не змогли, а головного архітектора міста Лілію Рибакову головуючий на сесію не запросив. Тож депутати вирішили продовжити розмову на наступній сесії, попередньо надавши чиновникам перелік запитань, відповіді на які ті мають підготувати.
P.S. Хочеться сподівається, що наступного разу на зустріч із чиновниками прийде значно більше представників активної громади міста.
