У рамках підготовки до прийняття Плану зонування території міста Бровари, 23 січня відбулися громадські слухання із звіту про стратегічну екологічну оцінку. Про важливість цього документу для міста свідчила майже 100% мобілізація депутатів, які зазвичай підтримують міського голову, та громадськості, яка стурбована цим питанням. Опонувала їм невеличка група з двох депутатів та кількох активістів. І хоча до обговорення самого звіту справа так і не дійшла, присутні більшістю голосів схвалили рішення про його затвердження. Зауваження та пропозиції ще можна надавати до 10 лютого 2020 року.
Згідно із повідомленням щодо оприлюднення Звіту про стратегічну екологічну оцінку, «план зонування території розроблено на основі діючого Генерального плану міста Бровари (1999 р.), іншої діючої містобудівної документації та земельного кадастру з метою встановлення територіальних зон за видами дозволеного та допустимого використання території з подальшим визначенням умов та обмежень забудови та іншого використання земельних ділянок для містобудівних потреб у різних територіальних зонах».
План зонування міста має давню та непросту історію. Розроблявся він із 2012 до 2017 року. За інформацією головної архітектори міста Світлани Батинчук, на ці роботи витрачено 498,0 тис.грн бюджетних коштів. Сам план зонування обговорювали і в грудні 2017 року винесли на розгляд сесії міськради. Але вже під час сесії за пропозицією депутата Вадима Андрієвського зняли з формулюванням «на довивчення».
Із того часу документ просто зберігався в управління містобудування та архітектури, але за чинним законодавством із 2018 року план зонування обов’язково мав містити розділ «Охорона навколишнього природного середовища». Саме цей розділ і підготував ДП Український державний НДІ проєктування міст «Діпромісто». Сам звіт на 45 сторінках розміщено на сайті міськради.
На громадські слухання зареєструвалися 28 осіб, які за вимогою законодавства повинні мати реєстрацію в м. Бровари.
Чиновники одразу підкреслили, що сам план зонування території міста, як документ, пройшов усі необхідні обговорення, а обговоренню підлягає лише Звіт із екологічної оцінки. Але з цим не погодилися активісти, які мали два основних процедурних зауваження: по-перше, план зонування мали подати на розгляд БМР та затвердити протягом 30 днів, або він втрачає чинність. По-друге, план зонування має бути розроблений на підставі Генерального плану міста. Генплан міста затверджено 1999 року, в попередні роки по деяких територіях рішеннями міськради вносилися зміни до детального плану територій, тож план зонування не завжди відповідає Генплану.
Саме про це наголошував активіст Віктор Малофіенко, підкреслюючи, що проведення громадських слухань тільки зі звіту про екологічну оцінку – порушення процедури. Але переважна більшість із ним не погодилася та 20-ма голосами «за» підтримала регламент слухань.
Далі рейтинговим голосуванням обрали «представника громади, уповноваженого на підписання протоколу» слухань. Серед кандидатур Віктора Малофіенка, Ірини Нікітчиної, Андрія Саука, Василя Кочубея та Миколи Зінченка, найбільшу кількість голосів набрав останній – 12.
Далі слово надали головним інженерам проєкту: Марії Масловій та Володимиру Мусі. З початку вони переконували аудиторію у своїй професійності та запевняли, що «врахували все, що належить за законом». Але їх засипали запитаннями. Найбільше запитань надійшло від професійних архітекторів Ірини Нікітчиної та Олександра Остапковича. Згадали традиційні «наболіли» питання на кшталт будівництва приватного будинку прямо в межах «червоних ліній» магістральної вулиці Чорновола, зміну цільових призначень із промислових на житлові забудови, роздачу в приватну власність земельних ділянок, на яких розташовані свердловини мінеральних вод, тощо.
Проєктанти повідомили, що вони не вирішують питання належності земельних ділянок, а мають проєктувати, виходячи із даних, наданих замовником. Та нагадували, що Генплан треба оновлювати, закликали до конструктиву, відповідали на численні питання та підтвердили, що чекають зауважень до звіту з екологічної оцінки.
Василь Кочубей подякував проєктантам та наголосив, що земельна комісія підтримала план зонування. Представники громадськості також підтримували зонінг.
Обговорення було дуже жвавим та емоційним, але жодна зі сторін до питань із самого звіту так і не дійшла – переважно розбирали «містобудівні помилки» останніх років, які негативно позначилися на розвитку міста.
Риску під обговоренням підвів секретар міської ради Петро Бабич, який зауважив, що всі рішення міськради по земельних ділянках, які не скасовані в судовому порядку, є чинними і незмінними. Чиновник визнав, що і самі рішення, і ті, хто їх приймав, «були неідеальними», але відсутність плану зонування стримує розвиток міста та погіршує інвестиційний потенціал. Тому в межах регламенту слова більше нікому не надали та перейшли до голосування.18-ма голосами «за» звіт із екологічної оцінки було схвалено. Але проєктанти запевнили, що є вдосталь часу – до 10.02.2020р. на подання зауважень та пропозицій.
У якості підсумку можна зробити наступні висновки: по-перше, громада переважно байдужа до містобудівних та екологічних проблем позаяк через те, що ці питання складні та вузькопрофесійні. По-друге, політична культура «переконання опонентів» у місті поки що відсутня: під час дебатів було чимало випадів та образ у бік активістів, а самі «слухання» були формальністю для чергового «обміну емоціями».
Сам план зонування мають винести на розгляд міськради, а в разі його прийняття зміна цільового призначення земельних ділянок під багатоквартирну забудову стане значно простішою.
Про те, наскільки часто останнім часом забудовники звертаються з подібними пропозиціями, «Трибуна-Бровари» писала неодноразово.
Читайте також:
- Багатоповерхової забудови за Княжицьким переїздом не буде. Поки що, – підсумки земельної комісії
- Промзону під забудову висотками не віддали, кіоски у склад зупинок демонтують – підсумки земельної комісії
- Висотний «бум» в Промзоні: комфортне життя чи територія виживання?
Ангеліна Козлова
Фото – авторки
