Під час останнього звітування директорка КП «Броваритепловодоенергія» Оксана Краснощок повідомила, що заборгованість населення за послуги підприємства становить близько 30 млн грн. Не краща ситуація і в ЖЕКів міста, які нині є управляючими компаніями. За даними голови комітету ВРУ з питань соціальної політики Галини Третьякової, загалом українці заборгували за «комуналку» близько 64 млрд грн. Відтак у Верховній Раді України нардепи зареєстрували законопроєкт, яким передбачено вирішення питання заборгованості споживачів за житлово-комунальні послуги.
Народні обранці пропонують реструктуризувати борги українців із 1 жовтня поточного року, а при несплаті – утримувати частину заробітної плати чи продавати майно.
Тобто, боржник має укласти договір із компанією, яка ці послуги надає, стосовно щомісячного погашення боргу рівними частинами. Розстрочити виплати можна буде до 60 місяців. При цьому споживач може погасити заборгованість і достроково.
Прописано в законопроекті й граничні розміри щомісячного відшкодування: поточні платежі та погашення заборгованості в сумі не мають перевищувати 25% доходів, що визначаються при нарахуванні субсидій для працюючих громадян, і 20% – для пенсіонерів та інших осіб, які отримують будь-які види соціальної допомоги.
Тобто, при мінімальній пенсії в 1712 грн (яку мають встановити з 1 липня 2020 року) загальна сума сплати за ЖКП не має перевищувати 342,4 грн.
При низькому рівні доходів термін погашення заборгованості може бути подовжено. Якщо ж споживач не сплачує поточні платежі та не укладає договір про реструктуризацію боргу, компанія-постачальник послуг може стягнути заборгованість через суд.
Депутатська ініціатива для «чемних» боржників передбачає збереження права на отримання субсидій та інших пільг. Однак, якщо не укласти договір із реструктуризації, автори законопроєкту пропонують автоматично списувати борги із зарплати або за допомогою майна, зокрема, автівок і житла.
У такому разі на боржників чекатиме суд, виконавчий документ і примусове стягнення: 50% зарплати щомісяця до повного погашення боргів. Якщо ж заборгованість за ЖКП перевищує суму платежів за три місяці, то стягнення може відбуватися за рахунок майна боржника.
У разі неможливості стягнути борги, заборгованість записуватиметься на споживача. Крім того, на суму боргу регулярно нараховуватимуть пеню за кожний день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу. Якщо заборгованість із «комуналки» перевищить суму відповідних платежів за один рік, то штраф становитиме 20% від боргу, якщо два роки – 30%, три роки – 50%.
Поки народні обранці знайомляться з такою ініціативою своїх колег від партії «Слуга народу», боржників чекає ще один «сюрприз».
Якщо ви заборгували за «комуналку», але хочете відпочити за кордоном, вас можуть не випустити з України. Про це йдеться в проєкті закону прем’єр-міністра Дениса Шмигаля № 3609 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів».
Постанова приватного виконавця про тимчасову заборону на виїзд узгоджується на наступний день після її отримання, а знімається – після оплати всіх боргів. Якщо боржник «наполегливо» не хоче платити, то його рахунки можуть заарештувати автоматично. Раніше так робили щодо аліментників, а тепер (у разі прийняття проєкту закону) це правило будуть використовувати для всіх категорій рішень.
Загалом низка останніх законодавчих ініціатив передбачає ще ряд «нематеріальних» важелів впливу на боржників. Крім заборони виїзду за кордон, пропонують обмеження в праві водити машину, користуватися зброєю, а також ходити на полювання. Відновити свої права можна лише сплативши борг.
Для спрощення процедури стягнень законопроєкт «слуг народу» передбачає ліквідацію необхідності оплати судового збору при подаванні позовів про стягнення боргів.
То ж за умови збереження «турборежиму» роботи ВРУ, реалізація подібного сценарію впливу на боржників виглядає цілком реальною. До речі, в найближчій перспективі.
Спеціально для «Трибуни-Броварів» – Ірина Веремчук
