Тільки в умовах взаєморозуміння між дорослими і дітьми, дотриманні захисту прав і свобод дітей можливе існування толерантного та справедливого суспільства. Кожен член суспільства має права. Оскільки дитина є повноцінним членом суспільства, вона також має права, і ці права закріплені в Конституції України. Про те, як підтримати дитину та захистити її від насилля – читайте нижче. Матеріал підготовлений у межах кампанії Ради Європи «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні» на основі аналізу наукових та практичних робіт психологів різних країн.
На сьогодні Україна дотримується низки міжнародних документів у сфері забезпечення прав дитини.
Конвенція про права дитини – є основним документом, що визначає правові стандарти у сфері захисту прав дитини. Кожен дорослий має знати, як донести до дитини, відповідно до її віку, інформацію про права та обов’язки, як підтримувати дитину, щоб уникнути наслідків порушення її прав.
Дитина має право на життя; на свободу думок і віросповідання; на освіту, відпочинок і дозвілля; на захист від експлуатації дитячої праці; на захист від фізичного та психологічного насильства.
Щодо останнього, найгостріша проблема, з якою може стикнутися дитина, – це насильство. Часом батьки сподіваються, що це ніколи не трапиться з їхньою дитиною, вважають, що правильно виховують свою дитину і її/його оточують лише добрі та справедливі люди.
Але, на жаль, статистика демонструє, що від насильства може постраждати як дитина, яка має всі базові блага, так і діти з неблагополучних родин. Це стосується і виховного та освітнього процесу, віку дитини, її оточення тощо.
Читайте також: В Україні запрацював онлайн-щоденник для постраждалих від домашнього насильства
Насильство над дитиною може проявлятися в різних формах – фізичне, економічне, психологічне чи сексуальне.
Дієвим інструментом щодо протидії сексуальному насильству та експлуатації над дітьми є ратифікована Україною Лансаротська конвенція – конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства.
Лансаротська конвенція – це перший регіональний договір, спеціально присвячений захисту дітей від сексуального насильства, яке може відбуватися, в тому числі, вдома і в сім’ї.
Оскільки найкраще вирішувати ту проблему, якої вдалося уникнути, потрібно розпочинати не з «розбору польотів», а із правильного запуску борту під назвою «захист дитинства».
Пропонуємо ознайомитися із ТОП-7 порад, як підтримувати дитину, щоб убезпечити її від насильства.
1. Розмовляйте з дитиною
Дорослі, які постійно розмовляють із дитиною, переважно знають картину її життя – що відбувається в садочку, школі, хто є друзями, а хто ворогами.
Розмовляйте з дитиною, коли тільки маєте можливість, розпитуйте, дозволяйте багато говорити саме дитині, не розказуйте замість неї, лише запитуючи «так» чи «ні». Якщо щоденне навантаження дня не дозволяє приділяти розмовам час, особливо з дітьми старшого віку, коли графіки батьків та дітей не завжди збігаються, скористайтеся сучасними цифровими можливостями – сімейний чат, листування в соцмережі тощо. Контролювати кожен крок дитини не варто, але знати, як вона проводить день – обов’язок дорослих.
Постійні розмови з дитиною дозволять виявити щонайменші ризики, які можуть трапитися з дитиною і нівелювати їх на початку.
2. Довіряйте дитині
Дитина має знати, що дорослі їй довіряють, і що вона може довіритися дорослому. Для побудови таких відносин, демонструйте не на словах, а на прикладах, що ви вмієте берегти таємниці. Що не будете здіймати скандал за кожну дрібницю, а просто вкажете, як було б зробити краще.
«Навіть якщо ви помітили обман дитини, не поспішайте її карати та засуджувати. Перш за все варто подумати над причинами обману, а вони завжди є. Наприклад, дитина боїться покарань, тому не говорить правду, чи їй соромно визнати свої помилки, або ж не хоче вас засмучувати. Розуміючи почуття дитини вам буде легше налагодити з нею довірчий контакт, заспокоїти та допомогти розкритися вам. Почати розмову можна з таких слів: «Бачу, що ти засмучений/на чимось. Розкажи все як є, навіть якщо соромно». «Обіцяю, ми не будемо тебе карати, а допоможемо розібратись у ситуації, розкажи, що сталося». «Якщо ти чогось дуже хочеш, розкажи нам, ми разом подумаємо, як це отримати». «Всі твої бажання важливі і заслуговують на увагу, ти можеш чесно розповісти нам про них» – радить дитяча та сімейна психологиня Антоніна Оксанич.
3. Не прикрашайте проблеми «бантиками»
Розповідайте дітям щодо складних ситуацій, які можуть з ними трапитися, прямо. Дитина має відрізняти стандартну ситуацію від критичної та точно розуміти, що з нею трапилася проблема (часом діти не розуміють, що щось відбувається не так, неправильно). Це стосується і проблеми насильства над дітьми. Не вдягайте на дитину «рожеві окуляри». Так, проблема насильства над дітьми існує в світі, в Україні, може трапитися в школі, на вулиці, у соціальній мережі. І найстрашніше, що кривдник – це не завжди незнайомець, нашкодити дитині може і людина із близького кола. Зазвичай такі люди входять у довіру і систематично «підготовляють» дитину до своїх злодіянь.
Потрібно вчасно виявляти та розповідати про проблеми дорослим. Дитина точно має розуміти, що «вона – не іграшка».
4. Кордони тіла дитини
Говоріть із дитиною також і про сексуальне насильство. З дітьми старшого віку про проблему можна говорити прямо, розповідати на прикладах, що певна історія трапилася, обговорити, чи можливо було її уникнути (ЗМІ часто висвітлюють випадки насильства над дітьми, не закривайте очі, сприймайте, як ситуації, які можна обговорити спокійно, без емоцій, з дитиною).
Читайте також: Повідомити про домашнє насилля можна через чатбота в Телеграмі
Діти молодшого віку чітко мають володіти інформацією про кордони тіла – використовуйте правило «Тут мене не торкайся»: ніхто не має права торкатися дитини в тих місцях, що зазвичай закриті нижньою білизною і вони, в свою чергу, також не мають права торкатися інших у тих самих місцях (звісно, не йдеться про ситуацію, коли потрібно звернутися до лікаря тощо).
5. Шантаж дитини
Розповідайте дітям і про те, що її можуть почати шантажувати. Дитина має знати, що те, що завдає їй кривди і приховується за словами «нікому не розповідай» потрібно негайно викрити – розповісти батькам, вчителям, дорослому, якому довіряють. Дитина повинна знати, що дорослий допоможе припинити шантаж та підтримає. Поясніть, що, чим далі йде замовчування проблеми, тим глибше вона ранить.
6. Насильство через екран
Відсутність інформаційної гігієни – проблема не лише нашої країни. Діти схильні не вирізняти контент і, внаслідок, можуть стати жертвами насильства через екран.
Проводьте певний час в інтернеті разом, переглядайте спільно сайти покупок, качайте разом ігри, роздивляйтеся нові іграшки. Зі старшими – нові гаджети. 15 хвилин в інтернеті з дитиною поруч дозволять вам нативно розповідати, що є «хороші» сторінки, а є «погані». Що є злочинці, які можуть видавати себе за добродіїв. Навчіть дитину фільтрувати контент.
7. Будь-яку проблему можна вирішити
Цю фразу повторюйте дитині щодня, декілька раз на день, як мантру. Чим частіше дитина чутиме, що «будь-яку проблему можна вирішити», тим менша вірогідність того, що вона знайде в своїй голові проблему, яку вирішити не можна.
Якщо проблема вже сталася, її потрібно прийняти, щонайшвидше повідомити дорослим про її існування, знайти рішення і забути про проблему. Цей алгоритм також промовляйте дитині – так вона знатиме не лише стандартну завчену фразу, а й чіткий алгоритм дії.
Цьогоріч Офіс Ради Європи в Україні запускає глобальну кампанію «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні», що фокусуватиметься на підтримці України у посиленні її реакції на випадки сексуального насильства та експлуатації дітей, у тому числі в цифровому середовищі, на поширенні сприятливих для дітей практик з акцентом на забезпеченні прав дітей-жертв та свідків у кримінальних провадженнях, та просуванні прав дитини в цифровому середовищі.
Дитина має законне право на здорове, безпечне та захищене дитинство і дорослі мають це забезпечити, вказують у Раді Європи.
Додаткові матеріали:
- буклет «Дізнайся про свої права в цифровому середовищі»;
- відеоролик «Розкажи дорослому, якому ти довіряєш»;
- брошура «Батьківство в цифрову епоху»;
- відеоурок 1 – Захист дітей онлайн;
- відеоурок 2 – Сексуальний шантаж;
- відеоурок 3 – Секстинг;
- відеоурок 4 – Секс-чатинг;
- відеоурок 5 – Грумінг;
- відеоурок 6 – Зображення сексуального характеру, що використовуються для помсти.
Читайте також
