Максименко Олександр Васильович ( позивний «Алекс»), 07.03.1984 р. – 04.02.2023 р.
Олександр Васильович народився 07 березня 1984 року в с.Княжичі Броварського району Київської області.
Як розповіла журналістам «Трибуни-Броварів» племінниця загиблого, до повномасштабного вторгнення Олександр Васильович працював зварювальником на заводі з виготовлення металоконструкцій. Після 24-го лютого вступив до лав територіальної оборони Княжичів та боронив Київщину від навали орків. У серпні 2022 року став на захист державних кордонів на сході України. Воював у батальйоні «Свобода» 4 бригади оперативного призначення Національної Гвардії України.
Під час нічного чергування на одну з позицій поблизу с. Озарянівка Бахмутського району Донецької області в окоп до Олександра та його побратима росіяни скинули бомбу. Захисника та його побратима одразу евакуювали до госпіталя, однак, на жаль, осколкові поранення в голову виявилися не сумісними з життям. Загиблому бійцю було 38 років… Олександр Васильович не дожив до свого 39-го дня народження місяць.
Без сина залишилась мати, без чоловіка – дружина, без батька – донечка та син. Також у Олександра Васильовича є брат та дві сестри.
В останню путь полеглого земляка княжичани провели 13-го лютого 2023 року. Похоронили загиблого бійця на місцевому Новому кладовищі.
Вічна пам‘ять полеглому Захиснику, щирі співчуття його родині.
Нагороди та відзнаки: орден «За мужність» III ступеня (посмертно)
Відео із Олександром Максименком можна переглянути у Телеграмі за ЦИМ посиланням.
Інформація уточнюється та оновлюється…