Маївка Владислав Миколайович (позивний «Май»), 29.06.1995 р. – 17.03.2025 р.
25 лютого 2022 року Владислав Миколайович добровільно приєднався до сил Територіальної оборони. Служив командиром 3-ї стрілецької роти 136-го окремого батальйону, що входить до складу 114-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ.
З серпня по жовтень 2022 року виконував бойові завдання в Донецькій області на околицях міста Бахмут. З травня 2024 року давав відсіч ворогу в Харківській області на посаді командира механізованої роти.
17 березня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу с. Кіндрашівка Куп’янського району Харківської області лейтенант Владислав Маївка накрив своїм тілом ворожу гранату, щоб урятувати побратимів. Своєю самопожертвою він зберіг життя п’ятьом бійцям. У червні 2025 року Владиславу Маївці мало виповнитися 30 років.
Нагороди та відзнаки:
- медаль «Честь.Слава.Держава»;
- медаль «Учасник бойових дій»;
- медаль «Незламним Героям російсько-української війни»;
- медаль «За службу державі»;
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно);
- багаточисленні подяки та грамоти від командування Сил територіальної оборони Збройних Сил України, командування військових підрозділів, подяка Броварського міського голови за особисту мужність і самовідданість, захист державного суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий внесок у захист Батьківщини, вірність військовій присязі, високий професіоналізм, проявлений в умовах воєнного стану