Горбачук Олександр Володимирович (16.12.77 – 21.10.26)
Олександр Володимирович народився і виріс у Броварах, закінчив школу №3. Після отримання середньої освіти одразу влаштувався на роботу.
«Працював в обленерго. Він був потайливою людиною, особливо не розповідав про роботу, особисте. Але водночас дуже добрим і людяним. Нікому не відмовляв у допомозі. Серед ночі міг зірватися, якщо попросять», — розповіла двоюрідна сестра Наталія.
Вона ж додала, що паралельно з основною роботою займався підприємницькою діяльністю. Був майстром на всі руки, зокрема займався ремонтом автомобілів. Дуже любив відпочинок на природі, захоплювався риболовлею, збиранням грибів.
«Як була у нього вільна хвилинка, бувало, навіть удома сяде перед великим екраном і ловить ту рибу джойстиком… Так і розслаблявся. Ніколи не курив, не пив — взагалі не мав шкідливих звичок…», — розповіла пані Наталія.
На захист України став із першого дня повномасштабного вторгнення. Пішов добровольцем до військкомату і відразу долучився до ЗСУ. Спочатку рідні навіть не знали про його службу, оскільки Олександр приховував свій вибір. Дізналися вже тоді, коли Захисник був у Бучі.
«Отримав поранення, але знову повернувся в стрій. Далі був Лиман та інші гарячі точки. Знову поранення, дуже важке. Після тривалої реабілітації — знову в бій. Згодом його комісували…», — пригадує двоюрідна сестра.
Олександр Володимирович повернувся додому, мріяв про мирну Україну, планував побудувати будинок… Але раптова смерть, на жаль, перекреслила всі плани…
Солдат Олександр Горбачук, колишній військовослужбовець окремого стрілецького батальйону, помер 21 жовтня 2026 року в м. Бровари.
Поховали Олександра Володимировича на алеї Слави міського кладовища. Йому назавжди залишиться 48 років.
Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять Захиснику України!
Відео прощання із Захисником дивіться у Telegram та Facebook.
Інформація уточнюється та доповнюється.