Чи безпечно працювати активістам і журналістам в Україні: про що розповіли громадські діячі з Броварщини на заході від Центру прав людини «ZMINA»

Цей захід об’єднав представників влади країни, зокрема з Офісу Омбудсмена, аналітиків ZMINA, правоохоронців із Головного слідчого управління та МВС України, правозахисників, журналістів, громадських активістів. Позаяк діяльність правозахисної організації ZMINA підтримується та фінансується Європейським Союзом, особливою честю була присутність і вітальне слово Асьєра Сантільяна – представника ЄС в Україні.

Згідно з аналітичним звітом від ZMINA, Центр прав людини протягом 2025 р. провів титанічну працю, задокументувавши 178 випадків переслідувань, тиску на представників громадянського суспільства на підконтрольній Україні території. А також, на жаль, і втрат. 112 із задокументованих загроз були спричинені діями рф, 66 – внутрішніми факторами. Зафіксовано 26 вбивств активістів, медійників та волонтерів, 18 – поранено, 1– залякування.

Постраждалі журналісти і медійники становлять 61%, по 31% – постраждалі громадські активісти та волонтери.

Найбільш систематично вразливими напрямками залишаються антикорупційна діяльність, ЛГБТІК +ініціативи, екоактивізм. Зокрема останнім часом відбулося посилення тиску на антикорупційний сектор. Це особливо було показово минулого літа: спочатку під тиск потрапили антикорупційні активісти, потім – САП і НАБУ.

На заході присутні мали можливість почути конкретні випадки переслідування, тиску та загроз як журналістам, так і активістам. Згідно з даними від ZMINA, 58% перешкоджань у своїй антикорупційній діяльності громадські активісти та журналісти зазнають саме від правоохоронних органів ( на них скаржаться активісти не лише в розрізі антикорупційної діяльності), по 42% перешкоджань – від міських голів та посадових осіб ОДА.

Так, щоб зупинити антикорупційну діяльність, громадським активістам та журналістам у 84% не надають інформацію, аргументуючи воєнним станом, маніпулюють громадською думкою, неохоче розслідують інциденти; у 76% псують репутацію та оббріхують, у 48% – цькують в інтернеті та використовують позови для тиску (SLAPP), у 40% – залякують і погрожують, у 16% – нищать або пошкоджують майно. Все це з перерахованого переживають активісти із ГО «Створені Дія Ти» (смт Велика Димерка) через свою антикорупційну діяльність. Про успіхи та виклики в своїй діяльності розповіла голова ГО Antonina Kornienko.

Зокрема результатом контролю за використанням сплачених громадянами податків, стали погрози, хуліганські дії, знищення майна, позови в суд. Цій громадській організації ZMINA надає фінансову допомогу для оплати послуг адвокатів у судових справах за позовами Сергія та Віктора Гришків.

Активне обговорення виникло зокрема після запитання представнику Головного слідчого управління Нацполіції України щодо ефективних інструментів, які здатні пришвидшити розслідування підпалу автівки Корнієнко, що триває понад рік. За словами представника ГУ СУ Нацполіції, ці інструменти залишаються незмінними – взаємодія зі слідчими. Правоохоронець також пообіцяв за потреби сприяння від центрального апарату.

Проте нарікань на діяльність або бездіяльність правоохоронців у присутніх було немало. Зокрема спікер із Харкова Яків Лавренець говорив про фізичне насилля, зриви подій ЛГБТІК +ініціативи, а також про психологічний тиск і від поліції.

Учасник студентської профспілки «Пряма дія» Максим Шумаков зі Львова поінформував про наслідки студентського активізму: погрози, фізичний тиск від організованих ультра- правих груп, непрямий тиск від Служби безпеки, тиск із боку університетів (відрахування, заниження успішності, погрози).

Журналістку- розслідувачку з Ужгорода Олену Мудру з екоактивістками почали звинувачувати в шахрайстві у великих розмірах після того, як вони розпочали висвітлювати інформацію про захист високогірних територій Українських Карпат від проєктів будівництва, що загрожують екології. Проти журналістки та активісток було організовано масштабну інформаційну кампанію із дискредитації, онлайн – цькування, результатом стало відкриття проти них двох кримінальних проваджень.

За інформацією представниці Офісу Омбутсмена Наталії Собкалової, протягом 2025 р. вони отримали від журналістів 354 скарги, серед яких непоодинокі – на бездіяльність і погрози поліції. Своєю чергою представник Головного слідчого управління наголосив, що правоохоронці щоденно моніторять соцмережі, з яких переважно і дізнаються про різні випадки порушення права та кваліфікують їх керуючись Кримінальном Кодексом.

Громадянське суспільство було і залишається ключовим гарантом демократичного розвитку України. Проте стійкість громадських активістів і журналістів залежить від інституційних гарантій безпеки, ефективного розслідування випадків тиску та міжнародної підтримки. Станом на сьогодні, за інформацією представниці Офісу Омбудсмена, щоб захистити активістів і журналістів від SLAPP -позовів, у комітеті з питань свободи слова Верховної Ради було створено робочу групу. За її результатами напрацьовано зміни до законодавства України, що стосуються захисту прав осіб, які здійснюють громадську участь, від явно необґрунтованих претензій та зловживань судовим процесами.

Також Уповноважений Верховної Ради з прав людини надав Міністерству юстиції рекомендації щодо необхідності розроблення та подання державної програми з підтримки свободи слова в умовах воєнного стану, яка включатиме превенцію, зокрема, і SLAPP-позовів.

Нині ж журналісти та активісти в своїй діяльності вважають найголовнішим дієвим інструментом розголос, власні зв’язки та взаємодію правозахисних, громадських організацій і ЗМІ. Так, безперечно, є випадки швидких розслідувань, але переважно медійних осіб. На жаль, досить часто слідство є ефективним, лише коли є суспільний розголос.

Своєю чергою ZMINA готова продовжувати сприяти і допомагати в захисті права громадянського суспільства в Україні.