Проблеми екології міст безпосередньо пов’язані з високою концентрацією автомобільного транспорту і діяльністю промислових підприємств, розташованих на порівняно невеликих територіях. Численними дослідженнями з екології людини підтверджується той факт, що між викидами в атмосферу суміші різноманітних забруднювачів і широким спектром захворювань існує прямий зв’язок. В основному на здоров’я впливає комплекс шкідливих викидів.

Життя та здоров’я броварчан

Ситуація з рівнем захворюваності (первинний рівень медицини) по місту Бровари виглядає наступним чином:

Атмосферне забруднення: «внесок» промисловості та автотранспорту

Якщо на природні чинники забруднення атмосфери припадає лише 10% (вулканічна діяльність, лісові пожежі, пилові бурі тощо), то іншу частину (90%) складає саме антропогенне навантаження.

Серйозної шкоди навколишньому середовищу в цілому та атмосферному повітрю зокрема завдає промислове виробництво. Адже більшість викидів (сполуки сірки, оксиди азоту, хлор та ін.) здатні вступати між собою в реакції, утворюючи високотоксичні сполуки, які у поєднанні з туманом утворюють фотохімічний смог.

Протягом останніх років подібні явища неодноразово спостерігали мешканці Києва та столичного регіону. І хоч Бровари назвати виключно індустріальним містом важко, подібна біда не оминула й нас:

Найпоширенішим джерелом забруднення в містах є викиди автотранспорту. Приблизний склад вихлопних газів автомобілів можна побачити в таблиці 1:

Таблиця 1. Склад вихлопних газів двигунів та його вплив на здоров’я людей

 

Компо-нент

Вміст компонентів у вихлопах Загальний вплив на організм людини
карбюраторний двигун дизельний двигун Тривалий контакт із середовищем, отруєним вихлопними газами автомобілів, викликає загальне ослаблення організму та має імуноксичну, канцерогенну дію та впливають на репродуктивні функції організму. Крім того, безпосередньо токсичні і шкідливі гази можуть стати причиною різних захворювань:
дихальної недостатності, гаймориту, ларинготрахеїту, бронхіту, бронхопневмонії, раку легень. Крім того, вихлопні гази викликають атеросклероз судин головного мозку. Опосередковано через легеневу патологію можуть виникнути і різні порушення серцево-судинної системи.Отруєння вихлопними газами автомобілістів у гаражах, закритих стоянках і всередині автомобілів через витік газів у салон за недостатньої чи відсутньої вентиляції часто закінчуються летально.
Азот, % обсягу 74-77 76-78
Кисень , % обсягу 0,3-8,0 2,0—18,0
Вода О(пара), %об. 3,0-5,5 0,5—4,0
Вуглекислий газ С 0,0—16,0 1,0—10,0
Монооксид вуглецю СО, % об. 0,1—5,0 0,01—0,5
Оксиди азоту N, % обсягу 0,0—0,8 0,0—0,8
Вуглеводні , % об. 0,2-3,0 1*-0,5
Альдегіди⃰, % обсягу 0,0—0,2 0,001—0,009
Сажа⃰⃰ ⃰, 0,0—0,04 0,01—1,10
Бензопірен⃰ ⃰, 10-20* 10*

⃰ – токсичні компоненти

⃰ ⃰ – канцерогени

Оскільки в міських агломераціях зосереджена значна кількість «залізних коней», то шкідливий вплив викидів автівок є однією з основних причин росту захворюваності. Шкідливі викиди авто виробляються в приземних шарах атмосфери, де проходять основні етапи життєдіяльності людини, а відпрацьовані гази двигунів містять більш ніж 200 хімічних сполук включно з переліченими в таблиці 1.

У відкритих джерелах ми не знайшли відомостей про інтенсивність руху у місті чи бодай головною транспортною артерією Броварів – вулицею Київською. Проте за даними ДП «Укрдіпродор» мінімальна інтенсивність руху (головним чином – транзит)  пристоличними транспортними артеріями складає 2350 авто за добу. Враховуючи незадовільний стан об’їзної дороги навколо Броварів не секрет, що весь транзит прямує через місто. Перевагою у виборі маршруту для водіїв є те, що наскрізний проїзд через місто можна здійснити по вулиці Київській, яка у три черги ремонтувалась коштом міського бюджету і є більш придатною для руху.

Тому окрім грошового тягаря для міської скарбниці транзит транспорту головною вулицею завдає значної шкоди здоров’ю городян. Як ми повідомляли раніше, для зменшення транзиту вантажівок депутати пропонували розробити схему руху вул. Київська, проте й досі з боку влади не зроблено відповідних кроків.

Якщо ж говорити про викиди шкідливі речовин підприємствами, то теоретично для отримання дозволу на такі викиди спершу мало б пройти «обговорення» з мешканцями. Для отримання дозвільного документу заявник, діяльність якого передбачає викиди шкідливих домішок у атмосферне повітря, окрім обґрунтування об’ємів викидів має подати повідомлення місцевої держадміністрації про наявність або відсутність зауважень громадських організацій.

Мешканців Броварів та району про потенційних забруднювачів інформують шляхом оприлюднення так званої «заяви про наміри» в міськрайонному друкованому виданні «Нове життя». Нагадаємо, тираж друкованого видання міста та району складає 3500 примірників, а сама редакція зараз знаходиться у процесі роздержавлення ЗМІ, тому подальші перспективи існування газети передбачити важко. «Заяви про наміри» та інші оголошення, пов’язані з діяльністю підприємств та потребують ознайомлення громадськості на головному веб-сайті міста не публікуються.

Ми підрахували, що протягом 2017 року «Нове життя» опублікувало 20 заяв про наміри отримати дозвіл на викиди у атмосферне повітря по місту Бровари та 28 заяв – по Броварському району. З початку 2018 року таких оголошень було опубліковано п’ять по місту Бровари та п’ять – по Броварському району.

Лише уявіть собі: за приклад ми взяли одне (не найбільше) підприємство, яке офіційно заявило про наміри викинути у повітря шкідливі речовини. Тобто кожні 2 секунди воно продукуватиме більше граму небезпечної для здоров’я аромосуміші, вдихання якої вам важко буде уникнути. А скільки таких підприємств працює на території міста?…

За законом, якщо після оприлюднення заяви про наміри здійснити викиди в атмосферу до нього є зауваження, то (за потреби) місцеві держадміністрації мають провести громадські слухання з даного питання у більш широкому колі. А документи повертаються суб’єкту господарювання з викладом змісту зауважень та зазначенням терміну повторного подання. Зауважимо, що дозвіл на викиди може отримуватись суб’єктом господарювання раз на сім або десять років, а певна категорія об’єктів отримує дозвіл не обмежений терміном. Тому сказати точно скільки таких підприємств нині працює в Броварах – складно.

Проте, за даними сумарних викидів підприємств, помітно, що кожен потенційний забруднювач вносить свій вагомий «внесок» у зміни довкілля. Є підприємства та установи, які щорічно планують викидати у повітря до тони забруднюючих речовин, але є такі, які продукують десятки і навіть сотні тон викидів у атмосферу на рік.

Звичайно ставати на заваді розвитку промислового виробництва нелогічно, адже кожне створене підприємство – це нові робочі місця, сплачені податки та ін. Крім основних зборів, оформляючи дозволи на викиди, підприємства офіційно сплачують також так званий екологічний податок.

Екологічний податок – це загальнодержавний обов’язковий платіж, що стягується з підприємства відповідно до фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об’єкти забруднюючих речовин і т.д. Так, платники екологічного податку складають податкові декларації відповідно до фактичних обсягів викидів та щоквартально вносять певну суму стягнення.

Відповідно до Бюджетного кодексу України – 45% екологічного податку відправляється до загального фонду державного бюджету, а 55% – до спеціального фонду місцевих бюджетів.

Якщо говорити мовою цифр, то за санкціоновані викиди у атмосферне повітря через сплату екологічного податку (саме 55% до місцевого бюджету) протягом 2017 року до міського фонду охорони та раціонального використання природних ресурсів надійшло аж 29 тис. грн.

З огляду на те, що про жодні громадських обговорення на екологічну тематику даних немає, то у громади відсутні зауваження та пропозиції щодо діяльності промислових підприємств.

Про негативний вплив від спалювання сміття та залишків рослинності вже говорили і писали неодноразово. Ця міжсезонна проблема постає щороку у визначений період часу, але й досі лишається неконтрольованою з боку влади та безвідповідальною з боку самих мешканців. Оскільки за інформацією, яку ми оприлюднювали раніше, спецвідділ благоустрою міста не проводить перевірок, а відповідно і не складає протоколів чи приписів за спалювання залишків рослинності. Тому порушники й надалі продовжують труїти себе та своїх земляків.

Загалом, за даними Мінприроди, на душу населення в середньому по Україні протягом року продукується: 31,1 кг діоксиду сірки; 13,9 кг оксиду азоту; 7,2 кг неметанових летких органічних сполук; 0,5 кг аміаку; 61,1 кг оксиду вуглецю; 11,4 кг зважених часточок (суміш твердих та рідких мікрочасток); 3,4 кг суспендованих твердих частинок.

Середні цифри по всій державі не відображають повної картини по місту, проте комплексні дослідження якості броварського повітря вже проводились і нам відомі результати цих замірів.

Який же «коктейль» вдихають мешканці міста? Та чи безпечно дихати на повні груди у Броварах – читайте у продовженні матеріалу.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: