Цього четверга в МКЦ «Прометей» презентували книгу про Голодомор 1932-33 років у Броварах. Під час заходу броварські школярі зачитували спогади очевидців геноциду, зібрані ще 2008 року. З того часу їх видають вперше. У книзі під назвою «Фрески голоду» акумульовані не лише історичні відомості, а також описано і сучасний стан вшанування пам’яті полеглих. На місці поховань жертв Голодомору й досі відбуваються «танці на кістках», констатують причетні до видання.
Мала зала «Прометею» була забита вщерть. Захід почався із молебня за загиблими у Голодоморі за участі священика Київського патріархату. Згодом присутнім показали 9-хвилинний фільм про Голодомор.
Як розповіла авторка текстів книги та її упорядниця Марія Овдієнко, у 2008 році на виконання указу президента Віктора Ющенка в Броварах зібрали спогади очевидців Голодомору 1932-33 років. Була проведена велика робота, до якої залучали навіть школярів. Однак із того часу матеріали не вдавалося видати – влада міста посилалася на відсутність коштів для цього. Лише окремі спогади опублікували в національній книзі пам’яті.
Одначе, у 2008 році таки вдалося вшанувати пам’ять полеглих, вказує Марія Овдієнко. У місті є два місця поховань загиблих від Голодомору. Того року там поставили дерев’яні хрести із анотаційними табличками. Також за кошти українського австралійця із Княжичів Миколи Залозного на території Покровської церкви спорудили пам’ятний знак жертвам Голодомору та політичних репресій.
Втім, як зазначає краєзнавця, обидва хрести на місцях поховань перебувають у поганому стані. Щілини хреста на території Петропавлівської церкви настільки великі, що крізь них пальці проходять. А хрест на Пекарні, біля водонапірної вежі, гниє. Ба більше – там зникла меморіальна табличка. А поруч, на місці поховань, відкрили кафе.
Слід зазначити, що пам’ятний знак на території Покровської церкви перебуває в аварійному стані. Про це декілька тижнів тому під час оперативної наради зазначив міський голова Ігор Сапожко. Він розпорядився передбачити в міському бюджеті 2018 року гроші на ремонт.
Марія Овдієнко вказує, що назва книги походить від однойменного вірша, якого вона написала на честь загиблих від Голодомору родичів. До слова, історія родини авторки під час геноциду також представлена у книзі.
Як розповіла Марія Овдієнко, у книзі також наведений мартиролог загиблих, за яким кожен броварець може знайти своїх родичів, сусідів. Також у виданні опублікований словник їжі часів Голодомору – де можна побачити «страви» від «лушпиння з картоплі» до «щурів».
А в кінці коротко згадано про того, хто першим вивів тему геноциду українців на світовий рівень, – Джеймса Мейса. Два роки тому на честь видатного дослідника у Броварах з’явилась вулиця – перша в Україні.
Директор Броварського краєзнавчого музею Віктор Корявий вказав, що за 20–30 років люди ставитимуть запитання про ті трагічні події. Видання такої книги сприятиме збереженню пам’яті: «Ми маємо знати, хто робив Голодомор і хто його робить». Тим паче, ворог веде проти нас гібридну війну і докладає зусиль, щоб українці забули подібні сторінки своєї історії.
Як зазначила Марія Овдієнко, книга вийшла накладом в 1 тис. екземплярів. Очільниця відділу культури Броварської міської ради Катерина Мелікова похвалила роботу краєзнавців та зазначила, що книга буде передана у міські школи та бібліотеки.
Поза іншим пані Овдієнко зазначила, що книга вийшла за кошти депутатів різних рівнів та окремих активістів.