Від сьогодні, 16 січня, набула чинності стаття мовного закону, відповідно до якої обслуговувати споживачів в Україні мають лише державною мовою. Такі норми містяться в 30-й статті закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який ухвалили в 2019 році. Норми мовного закону набувають чинності поступово, і деякі з них почнуть діяти аж у 2030 році.
Відповідно до статті, підприємства та організації всіх форм власності, у тому числі інтернет-магазини, відтепер мають обслуговувати споживачів та надавати інформацію про товари й послуги державною мовою. Інформація може дублюватися іншими мовами, а на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися будь-якою іншою мовою, прийнятною для сторін. Контролювати виконання цих норм буде уповноважений із захисту державної мови та його офіс.
Як діяти, якщо ваше право на отримання інформації чи послуг державною мовою порушене:
- Спробувати владнати ситуацію на місці та попросити працівника обслуговувати вас державною мовою.
- У разі відмови, звернутись до керівництва закладу або на «гарячу лінію» установи: торговельної мережі, АЗС, аптеки тощо.
- У разі відмови або не забезпечення надання інформації (послуг) державною мовою, необхідно зафіксувати факт відмови (за допомогою аудіо-, відео, письмового підтвердження очевидців тощо) та дані суб’єкта господарювання (назву, місцезнаходження, контакти суб’єкта).
- Подати скаргу мовному омбудсмену на поштову адресу 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12, електронну скриньку skarha@mova-ombudsman.gov.ua або заповнити відповідну форму на мовного омбудсмена (Уповноваженого) www.mova-ombudsman.gov.ua.
- У скарзі обов’язково має бути зазначено: прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання особи, викладено суть скарги, який саме суб’єкт/працівник суб’єкта, коли, за якою адресою, яким чином порушив право скаржника. Рекомендується також додати докази на підтвердження.
Письмова скарга має бути підписаною заявником із зазначенням дати. В електронній скарзі також необхідно вказати електронну адресу, на яку заявникові надішлють відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування підпису під час надсилання електронного звернення не вимагається.
Скарги подаються мовному омбудсмену протягом шести місяців із дня виявлення заявником порушення.
В офісі мовного омбудсмена такі скарги зобов’язані розглянути і відреагувати на них. Важливо надати максимально повну інформацію про суб’єкт господарювання, обставини та докази, що підтверджують порушення. Якщо скарга вмотивована, то закладу оголосять попередження та вимогу усунути порушення протягом 30 днів.
У разі повторного порушення протягом року на заклад чекає штраф від 5100 до 6800 гривень. Скласти протокол і виписати штраф має уповноважений або його представник.
Омбудсмен за потреби може залучати працівників поліції, органів державної та місцевої влади.
Які інші норми вже діють
Використання української мови нині є обов’язковим у роботі держчиновників, освітян, медиків, правоохоронців, військовослужбовців, суддів, адвокатів і нотаріусів. Виключно українською має бути реклама, спортивні заходи, афіші, вивіски, дорожні знаки, написи і повідомлення в транспорті.
Державна мова має бути обов’язковою під час обслуговування пасажирів, хоча інші мови також прийнятні за домовленістю сторін. Із вересня 2020 року українська стала обов’язковою також в усіх середніх державних школах. Відповідна норма також міститься і в законах про освіту, згідно з якими уже майже 200 російськомовних шкіл в Україні перейшли на українську мову навчання.
Хто складатиме екзамен із мови?
Закон зобов’язує посадовців володіти державною мовою та використовувати її при виконанні службових обов’язків.
Тепер кандидати на чиновницькі крісла складатимуть іспит на знання української. Саме це, для окремих категорій держслужби, передбачає стаття закону про функціонування державної мови, яка набирає чинності в січні – складання іспиту з української мови.
Насамперед нововведення стосуватиметься претендентів на посади міських голів, міністрів, голів адміністрацій, керівників держпідприємств та прокуратур.
Не складатимуть іспиту на знання мови кандидати в депутати.
Також закон визначає, що публічне приниження чи зневажання української мови може стати підставою для притягнення до юридичної відповідальності. Крім того, передбачено покарання за навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах, а також за створення перешкод та обмежень в її застосуванні.
Також у законі йдеться, що його дія не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.
Які норми набудуть чинності пізніше
Уже з липня 2021 року стануть чинними ще низка норм. Зокрема, відбудеться перехід на державну мову усіх культурних і розважальних заходів, мистецьких виставок, туристичного обслуговування. Української має стати більше у книговиданні та розповсюдженні книжок – не менше ніж 50% асортименту.
Із 2022 року україномовну версію повинні мати всі національні друковані видання та сайти ЗМІ, компаній, органів влади, державних та комунальних установ, інтернет-магазинів. із 2024-го ці норми поширюватимуться на регіональні ЗМІ, а також збільшаться мовні квоти на телебаченні і радіо – із 75 до 90% на загальнонаціональному, і з 60 до 80% – на місцевому рівнях.
Із 2030-го лише українською має здійснюватися в школах зовнішнє незалежне оцінювання.
Стаття підготовлена за матеріалами – «Уповноважений із захисту державної мови», «Інтерфакс-Україна», «Радіо свобода», «Українська правда»
ФОТО – Запорізька ОДА
Читайте також:
