Минулого тижня Громадська рада при виконкомі запросила  на чергове засідання (яке вкотре не зібрало кворуму) начальника відділу контролю за станом благоустрою міста Михайла Черняка, щоб заслухати звіт про боротьбу в Броварах із амброзією. Як з’ясувалося, дієвих методів боротьби з алергеном у Броварах немає. Причиною цьому чиновник називає недосконале законодавство, де амброзія не визначена, як окремий шкідник чи алерген, тому до неї в Броварах ставляться як до звичайного бур’яну просто скошують. Хоча цей спосіб боротьби з амброзією визнають не ефективним. Про інші можливі способи, як от заміщення іншими рослинами, не відають.  

Так, Михайло Черняк повідомив, що законодавство щодо амброзії «розмите та незрозуміле». Власне, є тільки наказ міністерства аграрної політики від 2006 р., «Про затвердження Переліку регульованих шкідливих організмів» (додаток до закону про карантин рослин), де визначено 3 види амброзії: багаторічна та трироздільна належать до карантинних організмів. Таких в Україні немає, зазначив чиновник, а полинолиста амброзія – організм в Україні обмежено поширений.

громадська рада при виконкомі

Михайло Черняк

Михайло Черняк

За словами Михайла Черняка, він не знайшов у документах МОЗ, що амброзія є шкідливою. При цьому чиновник визнає: пилок амброзії і справді для людини шкідливий.

У Броварах амброзія полинолиста росте чи не скрізь: біля закинутих дворищ, на присадибних ділянках у приватному секторі, які не обробляються, на Торгмаші та Промзоні, вздовж доріг, на кладовищах. Росте вона і біля багатоповерхівок на Масиві. Рослини амброзії виробляють велику кількість пилку та насіння. Квітковий пилок при вдиханні з повітрям викликає алергічне захворювання – амброзійний поліноз. Крім того, амброзія полинолиста здатна в польових умовах витіснити і пригнічувати як культурні рослини, так і бур’яни. В результаті надмірного висушування й виснаження ґрунтів,  урожай сільськогосподарських культур значно знижується, а при великому забур’яненні –  культурні рослини гинуть.

Читайте також: Мешканці Торгмашу просять врятувати їх від амброзії – петиції 

На сьогодні існує декілька методів боротьби з амброзією:

  1. Ручний. Кращий спосіб позбутися бур’яну – вирвати з коренем. Та це якщо боротьба ведеться на обмеженій території: в саду чи городі. Хоча це і трудомісткий метод, але якщо провести його до початку цвітіння і плодоношення амброзії, то ефективність його дуже висока. До слова, амброзія полинолиста починає цвісти наприкінці липня на початку серпня, і триває цвітіння до середини осені.
  2. Хімічний. Сучасна хімічна промисловість пропонує широкий вибір гербіцидів, здатних повністю знищити як молоду поросль, так і дорослі рослини амброзії. Однак не варто забувати, що на території пасовищ, землях сільськогосподарського призначення , в населених пунктах застосування гербіцидів категорично заборонено.
  3. Заміщення. Боротися з бур’яном можна його ж зброєю – витісняти бур’ян газонною травою та багаторічними рослинами. До трав, здатних відвоювати у небезпечного бур’яну  територію, належить люцерна, вика, гірчиця, житняк, лисохвіст, костриця, тощо. За кілька років ці рослини здатні повністю вигнати амброзію з ділянок і полів.

За інформацією доповідача, у правилах благоустрою міста Бровари є розділ, який зобов’язує громадян, фізичні та юридичні особи, організації, установи та підприємства здійснювати благоустрій власних та прилеглих територій. Та це не стосується виключно амброзії, вказує Михайло Черняк, а й трави та різноманітних рослин, тому в Броварах  розглядають амброзію як бур’ян і надають загальний  припис на усунення порушень правил благоустрою. Тож скільки видано приписів саме на скошування амброзії – невідомо, адже  її окремо в приписах не вказують. Цього року, за словами чиновника, їхнім відділом надано 109 приписів на покіс бур’яну. Із них 14 – комунальним підприємствам на скошування на території загального облаштування. Всі ці приписи виконані, зазначив чиновник. «Практика свідчить, що в 70%  там обов’язково буде амброзія», – зазначив доповідач. Однак у приватному секторі на закинутих подвір ’ях приписи залишаються так і не виконані.

Начальник відділу зізнається: скошування амброзії – метод не ефективний  –  рослина швидко відновлюється. За словами присутньої на засіданні начальниці УБЖКГІТ Світлани Решетової, КП «Бровари-Благоустрій» проводило обробку амброзії  біологічно активним препаратом, та це ніякого позитивного ефекту не дало.

Читайте також: Для боротьби з амброзією броварські комунальники придбали спецзасіб  

Члени ГР поцікавилися: чи намагалися амброзію заміщати іншими травами, у тому числі, газонною травою? Та чиновник був не готовий надати відповідь на це запитання. При цьому зазначив, що в приватному секторі засівати травою там, де росте амброзія, ніхто не буде. Найперше тому, що це приватні території. Що стосується прилеглих територій до підприємств, то ніде в законі не прописано, що варто висаджувати там газони чи заміщати амброзію іншими рослинами, тож зобов’язати це робити власників підприємств не можуть, повідомив Михайло Черняк.

Також чиновник зазначив, що здійснювати фітоконтроль на локалізованій території, зокрема біля шкіл чи дитсадків, має Держспоживслужба, а місцеве самоврядування «ставиться до амброзії, як до бур’яну», тож її просто скошують.

Фото  –  авторки, головне – тематичне з Інтернету

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: