Романок Іван Романович (12.08.2002 – 24.04.2024)
Іван проходив військову службу на посаді гранатометника стрілецького батальйону.
Друзі та знайомі згадують Івана, як патріота України, який із дитинства вивчав історію своєї держави. Навчався хлопець у 9-му ліцеї, був активним, мав багато друзів.
Вступив на юридичний факультет і став помічником депутатки міськради Богдани Драч, позаяк переймався за долю рідного міста. До 24 лютого 2022 р. інколи відвідував сесії міськради і цікавився життєдіяльністю рідного міста.
Ще після початку війни у 2014 році, Іван казав, що виросте і захищатиме Донбас. І вже в 19 років хлопець взяв до рук зброю і став на захист України… Із першого дня повномасштабної війни обороняв Броварський напрямок, потім перевівся до ІІІ-ї штурмової бригади і воював у самих гарячих точках фронту.
«Мене картали: навіщо ти його в 19 років відпустив на війну? Але це було його покликання, його обов’язок. Він мені говорив: «Батьку, це моє рішення, єдине прошу – зрозумійте і підтримайте мене. Хто, якщо не я, не молоді хлопці захищатимуть Україну від нечисті?», – розповів батько Роман.
Іван Романок загинув у бою за Україну 24 квітня 2024 року поблизу н.п. Андріївка Донецької області.
Під час прощання із Захисником на майдані Свободи лунало багато спогадів про Івана від дружини, друзів, одногрупників, вчителів і військових…
Івану назавжди залишиться 21 рік…
Щирі співчуття батькам, дружині, сестрі, братам, друзям та родичам полеглого Захисника.
Царство небесне і вічна слава полеглому Захиснику!
Нагороди та відзнаки:
- Почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Золотий Хрест».
Відео прощання із Захисником дивіться у Telegram та Facebook.
Інформація уточнюється та доповнюється.
