«Куди вітер подує»: систему відеоспостереження подають як програму «Безпечне місто»

Pinterest LinkedIn Tumblr +

Бюджетна комісія розглянула проект програми «Безпечне місто на 2016-2018 рр.». У чомусь розгляд питання було схожим на ситуацію, коли розглядали програму національно-патріотичного виховання.

Ініціатором подання програми в її нинішньому вигляді є депутат Володимир Оксютенко.

Основним пунктом програми «Безпечне місто 2016 — 2018 роки» є встановлення на вулицях Броварів засобів відеоспостереження. На жаль, нічого іншого проект у представленому вигляді не передбачає. Решта заявлених робочою групою моментів в даний проект не вписано.

Головним опонентом, котрий послідовно критикує програму «Безпечне місто 2016 — 2018 роки» в її нинішньому вигляді, став депутат Вадим Мутило.

Між ним та його ситуативним опонентом, Володимиром Оксютенком — як це часто трапляється у міжлюдських взаємостосунках — виникла своєрідна зона осіб, які формально вагаються — ні «за», ні «проти», однак в якусь мить перекидаються на той бік, де… більшість або вигідно.

мутило

Вадим Мутило

До цієї «зони» на згадуваному засіданні власноруч віднесли себе Юрій Чередник та Володимир Білокінь: першому з перерахованих узагалі притаманний «флюгеризм» — куди «повіє вітер», так і голосує, другий — під час обговорення висловлював претензії до програми, а під час голосування раптово змінив думку.

Зазначимо: програма «Безпечне місто 2016 — 2018 роки» у нинішньому вигляді фактично передбачає лише встановлення у Броварах об’єктів відеоспостереження (відеокамер, кажучи простіше), й нічого понад те.

чередник

Зліва направо: секретар міськради Петро Бабич, депутати Юрій Чередник та Володимир Білокінь

Противники ж проекту наполягають, що він потребує надто солідних — і невиправданих — коштів (4 млн. грн. на три роки), що його потрібно переробити, що знову має місце підміна понять, і що наявні сьогодні гроші в міському бюджеті краще направити не на відеокамери, а, наприклад, на підвищення зарплат людям, які відповідають за безпеку у Броварах, або ж допомогти їм обзавестися житлом.

Ще один депутат, Ірина Веремчук зробила дві зауваги. Перша: за проектом пана Оксютенка, на встановлення відеокамер заплановано виділити з міського бюджету 1,5 гривень, але при цьому досі немає чіткого кошторису, на що ж конкретно підуть оці кошти. Друге: вона запропонувала взагалі не говорити про програму «Безпечне місто 2016 — 2018 роки» як таку, а зосередитися на тому, що це інша ініціатива — вузька. Відтак вести мову тільки про те, що «ми маємо намір зробити Бровари безпечнішими через обладнання вулиць засобами відеоспостереження».

веремчук-2

Депутат Ірина Веремчук: “Як член бюджетної комісії, хочу бачити — на що конкретно піде у перший рік програми 1,5 млн. грн.”

Словом, ціле засідання тривали дискусії, які фактично закінчилися тим, що протиборчі сторони зосталися на вихідних позиціях — на тому, з чого починали. Аргументи ж опонентів програми у її нинішньому вигляді і щодо підміни понять, і щодо доцільності витрачати кошти на невиправдану програму — не були почуті.

Завдяки голосам непослідовних та «флюгерних» депутатів бюджетна комісія рекомендувала сесії міської ради підтримати програму «Безпечне місто», яке передбачає розробку системи відеоспостереження і не охоплює комплексний підхід про який говорилося на засіданнях робочої групи.

Присутні були: Андрій Лопатюк (позафракційний), Лідія Сенько («Єдність»), Ірина Веремчук («Солідарність»), Вадим Мутило (позафракційний), Юрій Чередник (позафракційний), Володимир Білокінь (УКРОП) — усього 6 депутатів. Лопатюк, Сенько, Чередник та Білокінь — «за», Мутило та Веремчук — «проти».

Станіслав Дикий.

Поділіться.

Коментарі закриті.