Бюджетна комісія розглянула проект програми «Безпечне місто на 2016-2018 рр.». У чомусь розгляд питання було схожим на ситуацію, коли розглядали програму національно-патріотичного виховання.
Ініціатором подання програми в її нинішньому вигляді є депутат Володимир Оксютенко.
Основним пунктом програми «Безпечне місто 2016 — 2018 роки» є встановлення на вулицях Броварів засобів відеоспостереження. На жаль, нічого іншого проект у представленому вигляді не передбачає. Решта заявлених робочою групою моментів в даний проект не вписано.
Головним опонентом, котрий послідовно критикує програму «Безпечне місто 2016 — 2018 роки» в її нинішньому вигляді, став депутат Вадим Мутило.
Між ним та його ситуативним опонентом, Володимиром Оксютенком — як це часто трапляється у міжлюдських взаємостосунках — виникла своєрідна зона осіб, які формально вагаються — ні «за», ні «проти», однак в якусь мить перекидаються на той бік, де… більшість або вигідно.
До цієї «зони» на згадуваному засіданні власноруч віднесли себе Юрій Чередник та Володимир Білокінь: першому з перерахованих узагалі притаманний «флюгеризм» — куди «повіє вітер», так і голосує, другий — під час обговорення висловлював претензії до програми, а під час голосування раптово змінив думку.
Зазначимо: програма «Безпечне місто 2016 — 2018 роки» у нинішньому вигляді фактично передбачає лише встановлення у Броварах об’єктів відеоспостереження (відеокамер, кажучи простіше), й нічого понад те.
Противники ж проекту наполягають, що він потребує надто солідних — і невиправданих — коштів (4 млн. грн. на три роки), що його потрібно переробити, що знову має місце підміна понять, і що наявні сьогодні гроші в міському бюджеті краще направити не на відеокамери, а, наприклад, на підвищення зарплат людям, які відповідають за безпеку у Броварах, або ж допомогти їм обзавестися житлом.
Ще один депутат, Ірина Веремчук зробила дві зауваги. Перша: за проектом пана Оксютенка, на встановлення відеокамер заплановано виділити з міського бюджету 1,5 гривень, але при цьому досі немає чіткого кошторису, на що ж конкретно підуть оці кошти. Друге: вона запропонувала взагалі не говорити про програму «Безпечне місто 2016 — 2018 роки» як таку, а зосередитися на тому, що це інша ініціатива — вузька. Відтак вести мову тільки про те, що «ми маємо намір зробити Бровари безпечнішими через обладнання вулиць засобами відеоспостереження».
Словом, ціле засідання тривали дискусії, які фактично закінчилися тим, що протиборчі сторони зосталися на вихідних позиціях — на тому, з чого починали. Аргументи ж опонентів програми у її нинішньому вигляді і щодо підміни понять, і щодо доцільності витрачати кошти на невиправдану програму — не були почуті.
Завдяки голосам непослідовних та «флюгерних» депутатів бюджетна комісія рекомендувала сесії міської ради підтримати програму «Безпечне місто», яке передбачає розробку системи відеоспостереження і не охоплює комплексний підхід про який говорилося на засіданнях робочої групи.
Присутні були: Андрій Лопатюк (позафракційний), Лідія Сенько («Єдність»), Ірина Веремчук («Солідарність»), Вадим Мутило (позафракційний), Юрій Чередник (позафракційний), Володимир Білокінь (УКРОП) — усього 6 депутатів. Лопатюк, Сенько, Чередник та Білокінь — «за», Мутило та Веремчук — «проти».
Станіслав Дикий.
