Савчук Володимир Петрович, 28.05.1982 р. – 18.05.2023 р.
Володимир Савчук розпочав воювати на Хмельниччині в складі авіаційного підрозділу техніком, а через місяць попросився на фронт. Служив старшим лейтенантом, командиром зенітного ракетного взводу зенітного ракетно-артилерійського дивізіону.
Захисник мав інвалідність ІІІ групи, тому міг взагалі нікуди не йдти, розповідає командир батальйону Андрій Шувалов. Але він знав: поки не виб’єм москалів із України – спокійно жити не зможе.
«У бою за Донбасі загинув мій друг та командир взводу Володимир Савчук ( позивний «Сова»). Приклад для всіх у безмежному бажанні звільнити нашу землю від окупантів», – написав у пості на фейсбуці Андрій Шувалов. – При евакуації він («Сова») дав команду вантажити в перше авто більш тяжких, а сам пішов у другу машину, хоч був тяжкопоранений. На жаль, сердце ГЕРОЯ не витримало на операційному столі… ».
У своєму дописі комбат написав, що Савчук, перебуваючи на посаді командира взводу, мабуть найбільше перебував на нулі, хоча будучи його кумом міг частіше сидіти в штабі – у нього була така можливість. Але він цим правом ні разу не скористався. Ба більше, про це майже ніхто не знав.
«Він один із трьох, хто зробив пуск із ЗРК «Містраль», він єдиний, хто вів бойову роботу дронами і мав підтверджені результати знищення пі@арів і пошкодження техніки», – пише Андрій Шувалов.
Старший лейтенант Володимир Савчук помер 18 травня 2023 року у військовому шпиталі м. Словʼянськ від поранень, отриманих під час обстрілу на Бахмутському напрямку.
У Володимира Петровича залишилась дружина і 10- річна донечка.
Захиснику назавжди залишиться 41 рік.
Із загиблим земляком на майдані Свободи у Броварах прощалися рідні, друзі, чиновники, депутати, просто пересічні броварчани.
Відспівали полеглого бійця у храмі Покрови Пресвятої Богородиці.
Щирі співчуття рідним і близьким загиблого земляка.
Інформація уточнюється та оновлюється…
