Незручні запитання: коли і як варто говорити з дітьми про «це»

Pinterest LinkedIn Tumblr +

Наприкінці квітня український медіа-простір сколихнув так званий “секс-скандал”. Народний депутат Олег Мусій звернувся до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з проханням пояснити, чому у школах вивчається книга “Про це” і яке відношення має до цього Міністерство освіти та науки й уряд загалом. Депутат також зауважив, нібито видання є “популяризацією гомосексуалізму в дитячому віці і розбещенням малолітніх”. У зв’язку з розголосом цієї ситуації міністр освіти та науки Лілія Гриневич під час години запитань до уряду у Верховній Раді наголосила, що книга не має грифу “рекомендовано МОН” і не вивчається в українських школах.

Утім, суперечки українських посадовців спонукали говорити про “це” і самих українців та українок. Адже сивочолий радянський жарт про “у нас с*кса нєт” актуальний і досі, натомість Інтернет разом із усюдисущою еротичністю фільмів, музичних кліпів, реклами тощо дають дітям і підліткам доступ до абсолютно будь-якої інформації, не залежно від віку чи бажання батьків. “Трибуна-Бровари” вирішила дослідити “пікантну” тему й поспілкувалися з фахівцем, аби з’ясувати, хто, коли і як має говорити з дітьми про “це”.

Sex and relationships education (з англ. дисципліна про секс і стосунки) — така загальна назва навчальної програми, у рамках якої з учнівством говорять про відносини, секс і статеве здоров’я.

Батьківщиною обов’язкового сексуального виховання стала Швеція, де відповідні уроки запровадили з 1921 року для середньої школи, а з 1942-го — для решти. Як наслідок, молодь 16-25 років стверджує, що все потрібне про статеве життя вони дізналися саме зі школи. Успішний і приклад Нідерландів, де вже з чотирьох років дітям розповідають про різницю між хлопчиками й дівчатками, протизаплідні пігулки безкоштовні до 21 року, а в шкільних автоматах продаються презервативи. Завдяки правильному навчанню у 9 з 10 підлітків перший статевий акт був захищеним, а середній вік “сексуального дебюту” в Нідерландах — 18,1 р.

Woman Front of Blackboard

Тим часом українська навчальна програма як такої сексуальної освіти не передбачає. Зазвичай це лише кілька уроків у рамках предмету «Основи здоров’я» та коротенький курс анатомії людини (причому цю тему вчитель_ки зазвичай дають на самостійне опрацювання). Дітям розповідають про статеві ознаки у п’ятому класі, а про сам секс — аж у восьмому, тобто в 14 років. Утім, результати опитування UNICEF свідчать, що для 8,1%  віком сексуального дебюту є 12 років і раніше. 64% стають сексуально активними після 15-ти. Окрім цього, дослідження U-Report показало, що 44% молоді дізналися про секс уперше від знайомих, а в UNICEF з’ясували, що 66,1% беруть інформацію про нього з мережі Інтернет.

Певна річ, що розмови про сексуальність і статеве життя – річ дуже особиста та індивідуальна, тому абсолютна більшість фахівців переконані: першим джерелом інформації мають стати батьки. Утім, далеко не всі дорослі готові до такої відвертості, і ще більше з них просто не знають, як і коли завести розмову.

Ми поспілкувалися з урологом-андрологом, сексопатологом, кандидатом медичних наук, лікарем броварської клініки “Alpha medical” Ігорем Чорнокульським, аби з’ясувати, які тонкощі варто враховувати батькам при розмові про “це”.

  • «Мала поінформованість про статеве життя штовхає людей вірити порно і знайомим. Як наслідок, дорослі люди не мають банальних уявлень про секс і статеве здоров’я. Часто приходять чоловіки з серйозними комплексами через те, що їхнє статеве життя не відповідає зображеним на екрані «прикладам», — усе це наслідки браку освіти».
  • «Нам варто менше покладатися на родичів і знайомих у вирішенні особистих питань. Українці вважають ненормальним звертатися до психологів чи сексопатологів, вони надають перевагу мовчанню або ж «консультаціям» із сім’єю і приятелями. Але навіть найближчі люди не можуть вирішити всіх проблем. Тому треба привчати підлітків шукати професійної допомоги».
  • «Заборонений плід — найсолодший, а тому приховувати від молоді секс може бути навіть небезпечно».
  • «Людина проходить три стадії розвитку лібідо: платонічну, еротичну і сексуальну. Платонічна —  це про зародження певної симпатії, бажання подобатись іншим, проводити час із людиною тощо. Під час еротичної проявляється більше фізіологічний бік стосунків. Сюди входять поцілунки, тримання за руки, обійми, інші дотики. Третя стадія — це вже сам сексуальний контакт. Важливо, аби людина не отримала травм на жодній зі стадій. Такі ж рівні проходять і стосунки між людьми. Утім, часто через незнання, підлітковий максималізм і тиск однолітків молодь пропускає еротичний етап, через що пізніше можуть виникнути проблеми з почуттями».
  • «Щойно дитина починає цікавитися статевими особливостями (а це трапляється в 3-4 роки, коли малеча помічає різницю між статями), їй потрібно дати відповіді на всі питання. Розповіді про лелек і капусту вже неактуальні, натомість є купа способів розповісти правду, зробивши це відповідно до вікових особливостей. Якщо дитина маленька, просто поясніть, що чоловік і жінка можуть кохати одне одного і тоді в любові народжується дитина. Із підлітками говорити потрібно більш детально. Утім, батьки повинні розуміти межу. Варто розповісти про контрацепцію, про те, що може відбуватися з тілом, але вам не потрібно описувати дитині повний механізм. Головне наголошувати на двох аспектах: глибокій симпатії/коханні між людьми і взаємній згоді».
  • «Не потрібно сварити дитину за мастурбацію чи перегляд порно. Це може нанести їй травму. Натомість поясніть, що це порнографічні фільми — це справа дорослих, і що те, що в них показано, не відповідає дійсності».
  • «Пояснюйте дітям, що таке безпечні та небезпечні дотики. Аби запобігти сексуальному насильству, треба, щоб дитина могла розуміти, коли їй може загрожувати небезпека. Поясніть, що в кожної людини є зона комфорту, і коли хтось чужий її порушує, варто насторожитися. Якщо людина починає торкатися тебе, цього дозволяти не можна, потрібно звертатися по допомогу до дорослих».
  • «Кожні батьки мають самі обрати ту модель розмови, яку вони вважають за потрібне, адже сім’ї мають дуже різні цінності й погляди на стосунки між людьми. Утім важливо, щоб дитина мала можливість поговорити про “це” з вами, інакше її знання базуватимуться на тому, що побачить в Інтернеті і про що розкажуть друзі або подруги. Певна річ, така інформація найчастіше є чутками, і лише у вас є можливість уберегти дитину від помилок і комплексів. Ви можете використовувати спеціалізовану літературу, навчальні відео тощо. Ухопіться за якийсь відповідний привід і обговоріть його з дитиною у формі діалогу, тим самим ви не тільки матимете змогу навчити, але й дасте доньці чи синові зрозуміти, що поважаєте їхню думку».

Для подальших консультацій із фахівцями ви можете звернутись у клініку “Alpha medical”, що незабаром відкриється у Броварах на бульварі Незалежності. 

Поділіться.

Залиште відповідь