Олексієнко Віталій Петрович (11.08.1970 – 29.05.2024)
Водій мінометного розрахунку мінометної батареї єгерського батальйону сержант
Віталій Петрович Олексієнко не дожив до свого 54-го дня народження 3 місяці: помер 29 травня 2024 р. у стаціонарі Київської міської клінічної лікарні від закритої черепно-мозкової травми.
Віталій Петрович пішов на велику війну добровольцем у лютому 2022- го. До початку повномасштабної чоловік працював у мережі АТБ, разом із коханою дружиною радів і пишався сином та донькою, безмежно любив маленьких внучат, із задоволенням із друзями рибалив. А потім в Україну прийшла велика біда…
Під час військового поховального ритуалу ведучий прочитав вірші В. Сосюри «Любіть Україну» та В.Симоненка «Можливо, знову загримлять гармати». Ці вірші яскраво відображають справжню суть Віталія Петровича, який не на словах любив свою землю, людей, жив не для себе, а виборював життя для інших.
Це підтвердив і перший командир мінометної батареї, де воював померлий Захисник.
Військовий розповів, що сержант Олексієнко ніколи не цурався виконання будь-якого бойового завдання, не ховався і не ухилявся, навпаки підбадьорював інших.
«Коли поверталися з-під обстрілів «градами», казав: «Нічого, прорвемося», – згадував командир, і це вселяло віру. Зі сльозами на очах військовий подякував рідним за відважного воїна, людину слова, людину-приклад та попросив у рідних вибачення, що не зміг його зберегти.
Плакав командир, плакала дружина, син і донька, внучата, близькі і знайомі, колеги і просто пересічні громадяни… Пішов у вічність Ангелом ще один відважний земляче.
Легких хмаринок Вам, Віталію Петровичу.
Відео прощання із Захисником дивіться у Telegram та Facebook.
Інформація уточнюється та доповнюється.
