27-28 червня броварець Олег Іваненко буде встановлювати світовий рекорд з триатлону – Ironmen («залізна людина») на інвалідному візку
Навряд чи американський військовослужбовець Джон Коллінз, який на Гавайях придумав змагання з триатлону Ironmen і вперше провів їх у 1978 році, думав, що колись знайдеться людина, інвалід І групи, хто пройде дистанцію на інвалідному візку, пропливе в такому стані понад 4 км. У стані, коли не працюють ні ноги, ні спина, ні прес,а лише за допомогою біцепсів, кистів рук. І безперечно – просто шаленої сили волі.
…23 роки тому успішний юнак з Броварів, на той час кандидат у майстри спорту з плавання, опинився на межі життя і смерті, невдало стрибнувши у водоймище на Любичі. У 15-річному віці. Ще у лікарні батьку Олега сказали, що з подібними травмами 80% просто не виживають. Але ніхто не опустив руки. Бажання батьків та неймовірна жага до життя самого хлопця зробили неймовірне. Завдяки щоденній праці, титанічним зусиллям над собою він не просто повернувся. Олег Іваненко став успішним. Він закінчив вуз, його знають у Броварах як професійного нотаріуса, вправного підприємця. Олег – депутат Київської обласної ради, до цього був депутатом міськради, активний громадський діяч, рекордсмен України з плавання серед параолімпійців. Разом з батьком Валерієм Івановичем вони створили центр реабілітації для інвалідів «Прагнення», який і донині надає вкрай потрібну допомогу людям з вадами. «А хто ж як не ти?», – такою була реакція Олега на роздуми батька щодо того, очолювати чи не очолювати броварський Центр реабілітації дітей з особливими потребами. Нині за незмінного керівництва Валерія Івановича центр – один з найкращих і за межами області.
…Олег Іваненко вважає, що людина повинна постійно розширювати горизонти власних можливостей. Свого часу він поставив завдання – встановити світовий рекорд з плавання без дихання на дистанції 50 метрів. На перепоні до здійснення задуманого ним не стала навіть клінічна смерть. За спроби впоратися з рекордом у лондонському басейні за кілька метрів до фінішу у нього зупинилося серце. Його повернули до буття, а рекорд Олегу таки підкорився.
Задум встановити нинішній рекорд – здолати дистанції Ironmen – з‘явився років 3-4 тому. Олег поступово йшов до здійснення мрії. Рік назад розпочав регулярно тренуватися, а останні чотири з половиною місяці – з повним навантаженням. Це щоденні дворазові заняття, плюс тричі на тиждень – ще й басейн. Ранкове тренування починається о п’ятій чи о шостій ранку, триває до восьмої. На хедбайку Олег долає 21 кілометр, потім робота, депутатські обов’язки, громадські навантаження, а потім і вечірнє заняття. І так кожного дня. Пригадує, що перші дні на цій інвалідній веломашині, яку він рухає лише кистями рук, міг проїхати пару кілометрів. Загалом же за підготовчий період вже намотав на хедбайку понад 2000 км. «До Лондона я вже доїхав», – жартує Олег.
…27 червня о 4-ій ранку він розпочне свою програму встановлення рекорду Гіннеса. Спочатку Олег за програмою Ironmen пропливе 4 км (2,4 милі). Це буде в столичній акваторії Дніпра, від Московського мосту до мосту Метро. Орієнтовно о шостій ранку він фінішує, перевдягається, сідає на хедбайк і – попереду 182 км (112 миль). Це буде дистанція до смт Козелець Чернігівської області і в зворотньому напрямку. Фінішуватиме Олег вже 28 червня на «Олімпійському». Від хедбайка від’єднується ручний механізм, він таким чином перетворюється на інвалідний візок. І далі на ньому Олег Іваненко, котрий фактично вже давно має неофіційний титул «Залізної людини», коло за колом стадіонними доріжками долатиме марафонську дистанцію – 42,2 км (26,2 милі). Орієнтовний час її проходження – з 5-ї ранку до 12 години дня.
Саме останній вид програми Олег вважає напевно найвиснажливішим. Він абсолютно спокійний за плавальний етап, він не хвилюється за майже 200 км дорожньої епопеї. Його бентежать 42 стадіонних кілометри. Бо ж монотонно, по колу! Олег жартома налаштовує свою команду розповідати йому під час марафону на візку анекдоти, веселі історії. «Та хоч пісні співати», – сміється він.
Класичний Ironmen передбачає, що всі три дисципліни долаються протягом одного дня. Але ж тут ситуація особлива. У світовій історії поки невідомі випадки, що за це взялася людина в інвалідному візку, з такими вадами. Проходження дистанції транслюватиметься в онлайн-режимі, будуть задіяні професійні судді з триатлону. Підтримку Олег отримуватиме від своєї команди та від бажаючих це зробити.
«Для чого все це? – перепитує мене Олег Іваненко. – Знаєте, особисто собі я все вже давно довів. Моєю першою мрією колись було доїхати самостійно на інвалідному візку до залізничного переїзду, розташованому неподалік нашого будинку у Броварах, і повернутися назад. Я був щасливим, коли це зробив! А потім – завдання за завданням, з кожним разом серйозніші. Ось цю мрію я реалізую насамперед для тих,хто, можливо, сумнівається у своїх можливостях, хто поки що мріє і будує плани. Особливо для тих, хто мріє, планує, перебуваючи на дивані. Вставайте, друзі, зробіть перше зусилля над собою. Ризикуйте, ставте перед собою цілі, і – сміливіше! У вас все вийде! Справді подивіться на мене,у мене ж вийшло і виходить! А в сумі все буде до ладу і у нашої держави, у якої просто колосальний потенціал! Я в це вірю! Нас неодмінно чекає успіх! Тільки треба діяти, бути активними!»
Отже, 27-28 червня на наших очах народиться рекорд, котрий безумовно увійде до книги Гіннесся. Бо ще ніколи до цього людина з такими фізичними видами не долала важкі, довгі і виснажливі дистанції триатлону. І ця людина – наш земляк, Олег Іваненко!
Анатолій Гаркуша