Триває конкурс на посаду начальника управління освіти Броварської міської ради. На сьогодні відомо, що на конкурс подала документи Олександра Олексієнко, вчитель початкових класів вищої категорії. Раніше звучала інформація, що на посаду претендують депутат Оксана Мельник («Єдність») і Ольга Романенко – кандидат економічних наук та доцент кафедри фінансового аналізу і контролю Київського національного торговельно-економічного університету. Саме з нею і поспілкувався кореспондент видання «Трибуна-Бровари».
— Які перші кроки плануєте зробити, якщо отримаєте цю посаду?
— Ситуація довкола управління освіти і науки в Броварах викликала в суспільстві великий резонанс.
Депутат Андрій Василенко, вчителі та батьки учнів міста звернулися з пропозицією висунути мою кандидатуру на місце начальника цього управління. Як людина із більш ніж 10-річним стажем педагогічної та наукової діяльності, я зацікавлена в реформах і беру в них участь.
Останні кілька місяців займалася дослідженням проблем в системі освіти Броварів для оцінки можливого впливу на позитивні зміни.
Зазначу, що перше, що вразило при спілкуванні з директорами шкіл, батьками та учнями, це сприйняття багатьма ролі начальника відділу освіти як завгоспа. Мене запитували майже усі: «Ви впевнені, що вмієте робити ремонти?».
Я була шокована, оскільки управління має назву освіти і науки, але якщо начальник буде займатися переважно ремонтами, в нього не вистачить часу і ресурсів на формування освітньої і наукової політики у місті.
Дослідження загальних тенденцій в державі це підтверджує, тому керівництво Міністерства освіти і науки України теж визначає, що це одна із ключових реформ, що має відбутися — переосмислення ролі місцевих управлінь освіти і науки, розроблення нових їхніх функцій на місцях.
Друге, що вразило — культура спілкування деяких людей, що «керують» освітою у Броварах. Мені стала зрозуміла знервованість дітей у школах і садочках, які після дня в навчальному закладі відчувають себе роздратованими і втомленими. Якщо увесь цей негатив не може бути стриманий працівниками управління освіти навіть в присутності депутатів, ЗМІ та громадськості міста, то виникає принципове питання — що буде з внутрішнім світом наших дітей, які цінності їм прищеплюються, чи виникне у них любов до науки і знання? «Вчитель в аудиторії — це як священик у церкві, він говорить до душ людських, він змінює серця», — так учив нас мій науковий керівник, професор Є.В. Мних.
Зважаючи на зазначені проблеми, перше над чим би я працювала — це над створенням ефективної політики і програми розвитку науки і освіти міста відповідно до сучасних соціальних запитів.
Друге завдання — організація глибокої взаємодії громадськості, управління освіти і науки, органів державної влади та бізнесу на принципах максимальної прозорості і ефективності.
Третя ціль — сприяння реалізації нових освітніх програм для дітей, молоді і дорослих для задоволення їхніх сучасних потреб. Адже відомим є факт, якщо не вкладати в ОСВІТУ, то доведеться будувати тюрми.
— Чи могли б ви назвати хоч одне досягнення попередників?
— Зазначу, що особисто знайома із Володимиром Онищенком, ми співпрацювали у різних освітніх проектах і особисто я маю позитивні враження від роботи із ним. Не знаю всіх деталей і не маю права судити людей, однак не все залежить від одного начальника чи його команди. Потрібна воля до реформ від керівництва міста, бажання батьків, вчителів і дітей.
Як викладач університету, який працює зі студентами, частина з яких вчилися у броварських навчальних закладах — відзначу високий рівень знань наших дітей. Вважаю це заслугою всієї команди освітян нашого міста. Спілкуючись з батьками старших дітей, я, однак, чула думку про те, що видатні досягнення багатьох учнів — це швидше відображення платоспроможності батьків, які наймають репетиторів, ніж заслуга школи.
Важливим є переоцінити, що виключно знання не визначають успіх і долю дитини. Людина без цінностей з глибокими знаннями може вбити і нашкодити багатьом.
Велику роль грає внутрішній світ людини, духовність, вміння приймати правильні і справедливі рішення в житті, задоволення від навчання і роботи, реалізація місії, або як казав Григорій Сковорода «сродної праці».
На жаль, мій особистий досвід, досвід родичів, друзів і студентів свідчить про низький рівень задоволення процесом навчання. Тому над цим варто суттєво попрацювати в першу чергу з освітянами, аби надихнути їх і підтримати в нелегкій роботі, сприяти організації процесу навчання таким чином, щоби це приносило щастя і задоволення і учням і вчителям.
— Першочергова проблема, яка стоїть перед броварчанами — брак шкіл. Як ви збираєтесь вирішувати це питання?
— Це гостра проблема для Броварів, погоджуюсь. У першу чергу необхідно, щоби цю проблему усвідомило керівництво міста і громадськість.
У Києві будують будинки і одразу поряд школи і садочки. Це є повага до клієнта, до населення. Ігнорування потреб населення в освіті — це є зневага до мешканців міста і демонстрація байдужості. В свою чергу, громада, яка має право впливати на рішення влади і соціальну відповідальність бізнесу, не є дуже активною в цьому питанні.
Багато хто обирає легший шлях: возить дітей навчатися до Києва. Варіантами рішення цієї проблеми є сприяння відкриттю приватних шкіл, домашнє навчання, отримання грантів від держави на будівництво нових шкіл, вплив на владу міста щодо виділення коштів платників податків на освіту їхніх дітей.
Це неправда, що немає грошей у Броварах. Вони є, їх недоплачують платники податків, які працюють не прозоро, вони обертаються у тіньових схемах освітнього процесу.
Зміна світогляду державних службовців, бізнесменів, освітян і максимальна прозорість фінансових потоків може сприяти вивільненню коштів для будівництва нових шкіл. Це в першу чергу політична воля. Це є наше місто і це наша відповідальність за комфорт і освіту наших жителів.
— Як збираєтеся вирішувати проблему недостачі підручників у школах?
— Одним із методів вирішення цієї проблеми є впровадження електронних підручників.
Нещодавно ми співпрацювали в науково-освітньому проекті з німецькими докторантами із Бременського університету. На одній із екскурсій нашими освітніми закладами вони зазначили, що ніколи в своєму житті не були в бібліотеці. Це найбільші інтелектуали Європи, 25-30-річні викладачі університетів! Вони кажуть: а для чого? Уся інформація є на електронних носіях, якщо треба — ми друкуємо…
— Чи готові ви до регулярних звітів перед громадою та депутатами?
— Так, звісно, я готова працювати максимально прозоро і відкрито, чесно.
Я проти корупції, тіньових схем і хабарництва. Ніколи в житті не була учасником таких процесів ні в садочку, ні в школі, ні в університеті, ні в аспірантурі, ні на роботі. Вважаю це досягненням і щастям, яке дав мені Бог. І хвилююся з того, чи вдасться мені зберегти цю «чистоту» на даній посаді. Якщо не буде можливості працювати чесно, то я оберу іншу роботу. Але, думаю — варто спробувати.
— Чому мають обрати вас?
— Я не вважаю, що я найкращий претендент на цю посаду. У Броварах є багато хороших, достойних претендентів, і я готова допомагати у будь-яких справах управлінню освіти міста і іншим його відділам, що роблю уже досить багато років на волонтерських засадах. Зокрема, за останній рік нам вдалося реалізувати кілька важливих проектів із освітянами і активними городянами Броварів.
- Курс «Підготовка для подружнього життя» для старшокласників міста, який мав позитивні відгуки вчителів і молоді.
- Круглий стіл у Верховній Раді України «Освіта і наука: формування особистості на основі християнських цінностей» за участю голови Комітету з науки і освіти Верховної ради України Лілії Гриневич.
та інші проекти.
Це були благодійні проекти, які були ініційовані нами, небайдужими активними городянами міста, в організації яких поряд з друзями стояла і я. Я готова працювати також на пропонованій посаді, якщо громадськість і керівництво міста вважатиме, що наші бачення співпадають і потрібні.
Наскільки я розумію, наразі згідно чинного законодавства на цю роль може претендувати громадянин України з вищою освітою. Певні досягнення в житті — Премія Президента України за наукову роботу для молодих вчених — 2015 рік, організація міжнародного співробітництва в галузі освіти і науки з Грузією та Німеччиною, 10-літній стаж педагогічної роботи в одному з кращих університетів України та успіх моїх студентів — дають підстави мені вважати, що я маю відповідну кваліфікацію в галузі науки і освіти, керуванні освітніми процесами.
Звісно, є питання до того, наскільки прозорим буде конкурс, наскільки незалежними будуть рішення конкурсної комісії.
Досвід реформування Грузії та інших країн свідчить про те, що реформи можуть творити люди, котрі не були пов’язані з системою, яку реформують. Та і взагалі, це — європейська практика, коли кожні 3 роки змінюють весь топ-менеджмент, що впливає на забезпечення рівня незалежності при прийнятті управлінських рішень.
На мій погляд, на цій посаді повинна бути високоморальна, духовна і освічена людина, яка готова відстоювати цінності і не бути маріонеткою в руках нечесних людей.
Будь-кого, хто відповідає таким критеріям, ми готові підтримувати і допомагати. Тим, хто піддавався тиску, примушуючи людей іти проти власної волі і спонукав на беззаконня, необхідно публічно розкаятися і признати вину, як це зробила Німеччина, наприклад. Бо інакше народ не може процвітати, коли ним керують нечестиві люди.
Бажаю нашій Україні щастя, миру, злагоди і Божого благословення.