У Броварах відбулося виїзне засідання Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації, ініційоване заступником Голови комісії Павлом Різаненком, стосовно стану справ щодо повернення нерухомого майна Радіопередавальн
У засіданні контрольної комісії окрім ініціатора взяли участь депутати Ігор Лапін від «Народного фронту» (перший заступник голови Комісії), Костянтин Усов (секретар Комісії) від БПП «Солідарність», Ігор Луценко з «Батьківщини» та позафракційний Олександр Дубінін,а також директор Радіопередавального Центру Олексій Скочко, представники прокуратури, Національної поліції, Держгеокадастру, Держспецзв’язку, Мінюсту, ФДМУ Держсільгоспінсп
Екскурс в історію
Державне підприємство «Радіопередаваль
Свого часу підприємство було задіяне у виконанні мобілізаційнтго завдання на випадок війни, надзвичайної ситуації чи іншої халепи. Зокрема, у розпорядженні центру знаходився передавач РВ-87 “Борей” — єдиний довгохвильовий радіопередавач, який був в Україні, на частоті 207, з радіусом покриття майже у 600 кілометрів, єдиний у центрі, який міг покрити всю країну.
За останні 24 роки підприємство, яке існувало за рахунок держзамовлення від Національного телерадіо і стало частиною Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (РРТ), отримувало державні замовлення на розповсюдження радіосигналу. Але поступово вони скорочувалися, а, відповідно, і фінансування.
У 2004 році між підприємством та податковою інспекцією виник спір щодо сплати податку на землю. Треба визнати, що держава (на той момент) затверджувала кошторис з однією ставкою податку на землю, а у середині року ставка податку збільшилася, а додаткове фінансування на підприємство не виділялося. Таким чином у 2004 році у підприємства перед державою виник борг.
В результаті спору даного підприємства з податковою інспекцією була ініційована справа про банкрутство. Але, оскільки підприємство не підлягало приватизації, то згідно специфіки положень закону про банкрутство, його неможливо було ліквідувати. Єдина операція, яка у справі про банкрутство могла бути вчинена — це укладення мирової угоди між підприємством та податковою.
Арбітражний керуючий, який був призначений з 2004 року, рішенням судді Окружного адміністративного суду міста Києва В.Амельохін, окрім зміни цільового призначення землі зменшив податковий борг мільйонів на 4-5, відчужив і чимало майна. Але й дій на укладення мирової угоди з податковою — теж не застосовував.
Підприємство продовжувало існувати і отримувало державне замовлення, стан, хоч і погіршувався, але воно зберігало свої виробничі потужності, і ще у 2012 році передавало сигнал.
У 2012 році ухвалою Господарського суду міста Києва було замінено арбітражного керуючого. Ним став Сергій Буличов. З цього моменту почалися «цікаві речі».
У користуванні підприємства знаходилося 115 га землі, з яких 94, 67 га начебто сільськогосподар
Це рішення суду не було оскаржене ні податковою інспекцією, ні Держземагенством
Одразу після того, як було внесено відомості про те, що ці землі є сільськогосподар
Формально ця земельна ділянка була зарахована в розпорядження ДержземагенстваСтаніславом Губіним — заступником голови Держземагенства в Київській області. А вже буквально через тиждень поступили заяви від 48 громадян з проханням надати в безоплатну приватизацію по 2 га. землі (один наділ трішки менше, що вкупі склали 94 га).
Буквально за декілька тижнів (рекордні строки) були надані дозволи на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у безоплатну власність. А ще за два тижні проекти землеустрою уже були готові та затверджені всупереч генеральному плану, який передбачає ці територі під розміщення перспективної житлової забудови, і за декілька тижнів були роздані цим 48 особам.
Далі ці 48 осіб продали свої земельні ділянки трьом особам, які ці земельні ділянки об’єднали в п’ять і передали до уставного капіталу ТОВ «Інтерпрофіт», яке стало набувачем нерухомого майна.
Далі ТОВ «Інтерпрофіт» звернулося до міської ради за зміною цільового призначення землі — із сільськогосподар
Міська рада змінила цільове призначення землі і за чотири місяці (з травня по 1 жовтня 2013 року) земля, яка була в державній власності (землі промисловості зв’язку) опинилася в приватній власності ТОВ «Інтерпрофіт» без оплати. По суті, сталося викрадення державної власності.
Територією РПЦ та дорогою «Інтерпрофіту»
Площа Радіопередавальн
Під час огляду нерухомого майна комісією нинішній директор РПЦ Олексій Скочко розповів про те, що територія центру викликала дуже великий інтерес у забудовників, і, ймовірно, тому, за його словами, сюди була призначена людина, завданням якої було ліквідувати обладнання з метою вивільнення земельної ділянки і отримати їх для приватних підприємців.
Протягом лише одного року у 2013-му Буличов домігся згоди органу управління на списання всіх без винятку потужностей підприємства — радіопередавачів
Під час екскурсії кореспонденту видання «Трибуна-Бровари
У парламентської комісії виникли питання до Генпрокуратури
Під час засідання комісії, яке проходило у малій залі Броварської райдержадміністр
Як розповів представник ГПУ, начальник відділу організації представництва в регіонах управління представництва інтересів громадян або держави в суді Олексій Мельник, його відомство брало участь у розгляді справи про визнання недійсними 48-ми наказів про передачу земель у приватну власність.
Верховний суд, за словами Мельника, направив справу на новий розгляд у зв’язку з порушенням правил підсудності і в подальшому провадження було закрите.
Прокуратура Київської області вживала заходів щодо оскарження судових рішень, які стали підставою реєстрації цієї земельної ділянки як земель сільськогосподар
Однак, як виявилося, з 2011 року прокуратура обмежена в термінах. Мовляв, Верховна Рада ухвалила зміни в процесуальному кодексі, відповідно до яких встановлено річний граничний термін для прокуратури на оскарження судових рішень. А тому обидва рішення 2013 року, які фактично встановлюють призначення цієї земельної ділянки як землі сільськогосподар
На цьому моменті народний депутат України Павло Різаненко акцентував увагу, поставивши пряме запитання: «Хто відповідальний в прокуратурі за цей напрямок і чия бездіяльність призвела до неоскарження рішення через пропущення термінів позивної давності? Чи працюють ще ці люди? Нам потрібні прізвища і чи працюють ці люди в органах прокуратури?».
Виявилося, що у прокуратурі досі працюють правоохоронці, зокрема прокурор Невзоров.
Також представники ж прокуратури розповіли, що відкрите провадження проти заступника голови Держземагенства Станіслава Губіна, а справа знаходиться в Апеляційному суді Київської області. Спочатку був запобіжний захід щодо пана Губіна — домашній арешт, але коли було звернення щодо продовження терміну заходу, Шевченківський районний суд міста Києва у ньому відмовив. Зараз до пана Станіслава застосований захід — особисте зобов’язання.
Також Павло Різаненко висловив переконання про те, що суддя Окружного адміністративног
Народний депутат нагадав, що три роки — термін на подачу цивільного віндикаційного позову збігають через два місяці. «Має бути звернення від комісії до Генпрокуратури з вимогами подати віндикаційний позов, щоб знову не почули через певний час, що ми знову пропустили терміни», — сказав Різаненко. Щодо судді Амельохіна, то Різаненко наполіг на тому, щоб комісія внесла у протокол рішення — звернутися до правоохоронних органів щодо судді Амельохіна, який виніс неправомірне рішення.
Далі буде…