У Бровари з початку повномасштабної війни приїхало понад 15 200 внутрішньо переміщених осіб (ВПО), а з 2014 року – понад 21 200 осіб. Більшість цих людей покинули оселі тільки з тим, що мали на собі, дехто зміг забрати своїх домашніх тварин, а хтось лише улюблені іграшки для дітей. Вони не мають рідних або знайомих, щоб у них зупинитися, тож якнайшвидше шукають собі житло. У Броварах охочі містяни надають переселенцям прихисток. Та частина таких броварчан намагаються обдурити органи соціального захисту. Як саме та чому – читайте в матеріалі.
Пік приїзду в Бровари переселенців із зони бойових дій прийшовся на квітень-травень 2022 року. За офіційними даними міського управління соцзахисту населення, з лютого 2022 р. у Броварах стали на облік 15 240 ВПО. А з 2014 зареєстровано понад 21 тис. переселенців. І якщо їжею та одягом людей хоча б частково забезпечили місцеві та міжнародні волонтерські організації, то житло більшість мали шукати самі.
Якщо переселенці живуть разом із іншою сім’єю, що дала їм прихисток безкоштовно, ця сім’я може розраховувати на допомогу в оплаті за комуналку. Розмір грошової допомоги від держави – 30 грн за одну особу на добу в опалювальний період, та 14,77 грн – на добу в неопалювальний. При цьому якщо сім’я вже отримувала субсидію, її не відберуть.
Щоб отримувати компенсації, власник житла, який приймає ВПО, має:
1. Зареєструвати своє житло на «Прихистку». подавши відповідну заяву.
2. Не пізніше наступного дня подати заяву до органів місцевого самоврядування (виконавчого комітету), вказавши ім’я та по батькові кожної з розміщених осіб та додати копії документів, що посвідчують їх особи. У Броварах заяви за програмою «Прихисток» приймає ЦНАП.
3. У день припинення розміщення внутрішньопереміщеної особи або зміни їх кількості, подати заяву з інформацією про зміну переліку проживаючих осіб.
4. Звернутись до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради за місцем розташування жилого приміщення для отримання грошової допомоги.
5. Виплата здійснюється в безготівковій формі за вказаними в заяві банківськими реквізитами до 20-го числа наступного місяця за умови відсутності заборгованості з компослуг власника житла.
Перед тим як відвідати орган місцевого самоврядування, власник житла збирає такі документи:
- копію документа, що посвідчує особу гостя-ВПО;
- право власності на житлове приміщення;
- документ, який посвідчує особу власника житла;
- реквізити банківського рахунку, на які буде перераховуватись компенсація.
Щомісяця до 5-го числа власник обов’язково подає заяву, якщо він продовжує надавати житло ВПО.
Компенсацію можуть отримати громадяни України віком від 18 років, які є власниками жилих приміщень і безоплатно розміщують там ВПО. Компенсація за тимчасове розміщення ВПО, які є членами сім’ї власника житла, не надається.Також компенсація не надається суб’єктам господарської діяльності.
Бюджет міста не включає цю статтю витрат, позаяк компенсація відбувається за державною програмою.
Як повідомила начальниця центру обслуговування «Прозорий офіс» Наталія Попович, за останній період звітування було зареєстровано близько 200 заяв від осіб, які прихистили переселенців на часткове відшкодування витрат за житлово-комунальні послуги. Щомісяця кількість заяв досить варіативна, буває і до 300-т.
«Власники житла щомісяця з 1 до 5 числа здають звіт про проживання переселенців, вказують їх ПІБ та кількість «людиноднів». До 10 числа кожного місяця Центр соцзахисту опрацьовує заявки та вносить у програму «Прихисток», – пояснює начальниця управління соціального захисту населення БМР Алла Петренко. – У цей час спеціальна комісія перевіряє факт наявності внутрішньо переміщеної особи в помешканні, власник якого заявив, що в нього живуть переселенці. Перевірку проводимо вибірково, бо фізично не можемо охопити всіх заявників за цей період. За травень інформація буде трохи згодом, бо зараз тривають перевірки, а за квітень виявили 5 заяв із недостовірною інформацією з 11 зроблених перевірок».
За даними Мінсоцполітики, на сьогодні в Україні налічується понад 4,8 млн внутрішніх переселенців. Це трохи більше, ніж чисельність населення, наприклад, Чорногорії чи Сербії.
Більшість ВПО – це жінки і діти. Облаштувати житло, подбати про харчування, здоров’я, освіту для дітей, влаштуватися на роботу – це лише невеликий перелік проблем, які доводиться вирішувати цим людям.
Читайте також:
- Виплати для ВПО: причини затримок та що робити, якщо не отримали гроші. ВІДЕО
- Житлова субсидія для переселенців: хто зможе оформити та які документи потрібні
- У Броварах перевірили якість води в озерах та піску в місцях масового відпочинку людей
- У Броварах працівник ліцею зґвалтував 4-річну дитину. ФОТО. ОНОВЛЕНО
