Штундер Руслан Миколайович
Руслан Миколайович народився і виріс у Броварах. Мріяв стати кухарем, тож після школи закінчив Київський кулінарний технікум. Проте обрав роботу за своїм захопленням автомобілями – став водієм.
Проживав у Броварах до 2020 року, потім разом із сім’єю переїхав до с. Пухівка.
Знайомі згадують його енергійною, доброю і чуйною людиною, яка ніколи не відмовляла в допомозі. З підліткового віку не цурався ніякої роботи, шукав підробітки, аби забезпечувати себе.
За пів року від початку повномасштабного вторгнення, добровольцем долучився до лав ЗСУ. Воював солдатом, водієм-механіком відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу технічного забезпечення другого механізованого батальйону. Загинув у бою за Україну 21 вересня 2024 року в районі н.п. Андріївка Сватівського району Луганської області. Проте ще понад півтора роки був зниклим безвісти, тож рідні не полишали спроб його розшукати серед полонених.
Поховали Захисника на центральному кладовищі с. Пухівка. Руслану Штундеру назавжди буде 41 рік…
У нього залишився брат, дружина та двоє неповнолітніх дітей.
Щирі співчуття рідним і близьким, вічна пам’ять полеглому Воїну.
Відео прощання із Захисником дивіться у Telegram та Facebook.
