Скуйбеда Сергій Миколайович
«Серьожа маленьким був винахідливий, любив конструювати. Із дошки і моторчика зробив лодку і «плавав» у ванній, – розповідає Ніна Миколаївна, мама загиблого Захисника. – А ще – не цурався роботи, допомагав мені по господарству, навіть стірати. Він був дуже доброю дитиною…».
Таке страшне слово « був»… Невимовний біль втрати рідної людини…
Сергій Миколайович народився в Требухові, але все своє свідоме життя прожив у Броварах.Тут закінчив школу №1, в професійному ліцеї здобув спеціальність слюсаря- сантехніка. Після служби в армії деякий час працював у Броварах на алюмінієвому заводі, потім – зв’язківцем – кабельником- спаювальником ліній електрозв’язку.
На велику війну чоловіка мобілізували в кінці 2023 року. Головний сержант Сергій Скуйбеда служив старшим розвідником-гранатометником розвідувального взводу єгерського батальйону.
Восени 2024 р. рідним повідомили страшну інформацію: Сергій Миколайович пропав безвісти поблизу м. Гірник Покровського району Донецької області 20 жовтня. Довгі місяці надії, що це неправда, довгі дні очікування на диво, якого так і не сталося. Повернути додому тіло Захисника змогли лише через 1,3 роки.
Сергію Скуйбеді було 53 роки…
У чоловіка залишилися мама, сестра, дружина та двоє синів – від першого і другого шлюбів. Старший син також служить у війську.
Царство Небесне і вічний спокій вам, Сергію Миколайовичу. Щирі співчуття рідним і близьким.
Відео прощання із Захисником дивіться у Telegram та Facebook.
