18 грудня Верховна Рада України ухвалили новий законопроект №8584, що вводить нове поняття «булінг» та адміністративну відповідальність за нього.
Згідно з новим законопроектом, булінг — це моральне, або фізичне насильство, агресія, у будь-якій формі, або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення.
Серед механізмів боротьби — покладання на засновника закладу освіти здійснення контролю за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу; на керівника закладу освіти — затвердження та оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу, розгляд заяв про випадки булінгу від здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видання рішення про проведення розслідування.
Відтепер освітньому омбудсмену надається право:
- здійснювати перевірку заяв про випадки булінгу в закладі освіти;
- перевіряти повноту та своєчасність заходів реагування на такі випадки з боку педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, керівництва та засновника закладу освіти;
- отримувати інформацію від центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки щодо загального числа випадків булінгу у закладах освіти за визначений період.
Як розповіла «Трибуні-Бровари» завідувачка відділом дошкільних, позашкільних закладів та виховної роботи управління освіти у Броварах Ірина Туник, зазвичай інциденти пов’язані з цькуванням вирішують на рівні школи. Попередження булінгу найчастіше відбувається у формі бесіди дітей і психологів, час від часу також може долучатися поліція чи соціальні служби. За її словами, через відсутність цього поняття в законодавстві неможливо визначити конкретну статистику серед броварських дітей, а за останній час жодних повідомлень конкретно про булінг управлінню освіти не надходило. Ірина Андріївна зазначила, що завдяки новому законопроекту вже найближчим часом має відбутися нарада з керівниками навчальних закладів міста для напрацювання конкретних механізмів боротьби з булінгом. Окрім цього, пані Туник припускає, що до протидії цьому явищу долучиться і Рада дітей та учнівської молоді міста, яка, за її словами, відіграє значну роль як одна з можливостей для дозвілля броварських підлітків.
Поняття булінгу відносно нове для українського законодавства й навіть суспільсва, однак саме явище (яке українською ще можна назвати «цькуванням») — відоме багатьом підліткам. Як свідчить дослідження ЮНІСЕФ за лютий 2017, 67% українських дітей стикалися з булінгом протягом останніх двох-трьох місяців. При цьому 40% постраждалих від булінгу не діляться цією інформацією. Так, навіть із батьками. А 44% тих, хто стали свідками цькування, ігнорували його тому, що боялися за себе.
Жертвою цькування може стати будь-яка дитина, яка хоча би трохи вирізняється у своєму оточенні. Говорити, виглядати чи поводитися не так, як від тебе очікують інші, може бути небезпечним. Окрім того, закриті й мовчазні діти стають жертвами булінгу удвічі частіше. Діти не розповідають про свій досвід булінгу тому, що найчастіше або бояться, або не довіряють дорослим.
В офісі Уповноваженого Президента країни з прав дитини Миколи Кулеби підготували інфографіку про булінг
Віра (ім’я змінене на прохання дівчини), випускниця однієї з броварських шкіл, розповідає, що стала жертвою булінгу через свою сором’язливість: «Я завжди була дуже тихою, боялася публічності, навіть вірші розповідала вчителям на перерві в куточку десь. Дитиною тобі складно зрозуміти, що люди бувають дуже різні, і це свідчить про те, що вони гірші або кращі. Зі мною різне траплялося: жуйки у волоссі, насміхання, бойкоти, сніг за спиною, — типові дитячі глузування. Я нікому не розповідала, бо не хотіла, аби мене ще і «стукачкою» зробили. Але я виросла, мене ті всі речі, на щастя, не зламали. Тільки це пощастило мені, а деякі діти на моєму місці могли із собою щось вкоїти. Я в той момент найбільше хотіла, аби мене хтось підтримав, аби хтось помітив, що відбувається, бо сама ж говорити боялася».
Інша броварчанка Дарина (ім’я змінене на прохання дівчини) сама стала тією, хто займалася булінгом: «Я не знаю, навіщо це робила. Думаю, через брак любові й поваги до самої себе. Ніхто ще п’ять років тому не пояснював нам, що таке булінг, і як твої цькування можуть вплинути на людину. Це лише зараз, у свої двадцять років, я розумію, яких дурниць накоїла. Ми влаштовували бойкоти кільком дітям у класі, ігнорували їх, обзивали, робили всілякі неприємні дрібниці, типу обмальованих спин, тощо. Я втратила контакти з тими однокласниками, яких цькували, але якби побачила їх десь, обов’язково би підійшла попросити вибачення. Діти — жорстокі, вони не вміють жити своїм розумом, і мені здається, саме тому дуже важливо, щоб дорослі почали контролювати ці процеси у колективі».
Нагадаємо, у квітні цього року правоохоронці проводили з учнями місцевих шкіл профілактичні бесіди щодо протидії шкільному булінгу та мобінгу.
Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) за підтримки уряду Німеччини розпочали інформаційну кампанію протидії булінгу в Україні. Матеріали про це явище для дітей та батьків, статистику, поради психологів тощо можна знайти на сайті кампанії.