31 травня — день боротьби з тютюнопалінням, встановлений у 1987 році Всесвітньою організацією охорони здоров’я. У цей день по всьому світу проходять антитютюнові акції.
У березні 2006 року Верховна Рада України ратифікувала Рамкову конвенцію (РКБТ) ВООЗ з боротьби проти тютюну. Країни, які підписали конвенцію (нині їх 172), зобов’язалися виконати низку заходів, результатом яких має стати зменшення кількості курців серед населення та зниження популярності куріння. До таких заходів насамперед належать:
- повна заборона реклами тютюнових виробів, у тому числі промоакцій, спонсорства концертів, спортивних змагань або будь-яких інших масових заходів;
- заборона куріння в громадських місцях;
- підвищення акцизних зборів на тютюнові вироби;
- введення обов’язкового нанесення на упаковки тютюнових виробів попереджувальних надписів, які мають містити графічні зображення хвороб, викликаних курінням, і займати не менш ніж 50% пачки сигарет.
Заборона куріння як один із заходів, які мають сприяти подоланню тютюнової пандемії і зниженню шкідливого впливу тютюнопаління на здоров’я населення нині підтриманий 31 країною світу.
16 грудня 2012 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення окремих положень про обмеження місць куріння тютюнових виробів”. До чинного переліку місць, де курити заборонено і не може бути створено місць для куріння, додались:
а) приміщення закладів ресторанного господарства;
б) приміщення об’єктів культурного призначення;
в) приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ;
г) стаціонарно обладнані зупинки маршрутних транспортних засобів.
– Зроблено уточнення, що куріння заборонено не просто в закладах охорони здоров’я і освіти, а у їх приміщеннях та на території.
– Заборона куріння буде поширюватися не лише на спортивні майданчики, а і на приміщення та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту.
– Залишається чинною заборона куріння у ліфтах, таксофонах, під’їздах, пасажирському транспорті;
– Заборона поширюватиметься не лише на куріння тютюнових виробів, а й також на куріння електронних сигарет і кальянів.
– Курити лише у спеціально відведених для цього місцях можна буде у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності, які не входять до означеного вище переліку. Тобто не може бути місць для куріння у закладах охорони здоров’я, закладах ресторанного господарства тощо, але вони можуть бути у готелях, гуртожитках, аеропортах тощо.
– З 16 грудня уточнено вимоги до спеціально відведених для куріння місць: до чинних вимог обладнання витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розміщення знаку та тексту “Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров’ю!”, додано вимогу про те, що сумарна площа місць для куріння не має перевищувати 10% загальної площі відповідної споруди чи приміщення. Звертаємо увагу, площа має бути МЕНШЕ 10%.
– Уточнено норми щодо фінансових санкцій до суб’єктів господарювання закладів ресторанного господарства. Розмір санкцій залишається незмінним (від 1000 до 10000 гривень), проте якщо наразі порушення полягає у невідведенні для осіб, які не курять, не менше ніж половини площі закладу, то з 16 грудня зміст порушення стає більш чітким, бо воно полягатиме у факті розміщення попільничок для куріння у приміщеннях закладів ресторанного господарства.
– Штрафи для фізичних осіб за куріння у заборонених місцях залишаються незмінними і їх визначено статтею 175-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення – 51-170 гривень за перше протягом року порушення, 170-340 гривень – за друге і наступні порушення.
В основу заборони куріння в громадських місцях лягли наукові дослідження щодо впливу пасивного куріння (тобто вдихання вторинного тютюнового диму) на здоров’я людей. За інформацією ВООЗ приблизно 40% всіх дітей у світі, 33% чоловіків і 35% жінок некурців регулярно піддаються впливу пасивного куріння. 31% випадків смерті, пов’язаних з вдиханням вторинного тютюнового диму, відбувається серед дітей. Серед дорослих людей вдихання вторинного тютюнового диму підвищує ризик розвитку серцево-судинних захворювань на 25-30% та респіраторних хвороб, включаючи ішемічну хворобу серця і рак легень.
За даними ВООЗ щорічно помирає понад 7 млн осіб через причини, пов’язані із вживанням тютюнових виробів, а економічні втрати населення та урядів перевищують 1,4 трлн доларів.
Тютюнопаління вважається основною причиною смертності в усіх країнах. Оскільки зараз на планеті налічується 1,1 млрд курців старше 15 років, науковці прогнозують до 2030 року підвищення рівня смертності від згубної звички на рівні 8 млн чоловік на рік.
Ірландія стала першою країною в світі( у рамках конвенції), де було введено заборону на куріння в закладах харчування. Австрія — заборона на куріння в кафе та ресторанах діє з 2010 року. Власники закладів харчування площею до 50 кв. метрів самі обирають чи буде заклад повністю «для курців» чи бездимним. Штраф за порушення законодавства складає до 10 тис. євро. Аргентина — у місті Кордові ввели заборону на куріння за кермом автомобіля. Порушникам — штраф $111 або позбавлення волі строком від 15 до 90 днів. Бельгія — введена повна заборона на куріння у закладах громадського харчування з 2011 року. Болгарія — штраф за куріння в громадських місцях, зокрема закладах харчування складає від €150 до €250, власник закладу, що допусти в порушення сплатить від €1500 до €2500, щоправда заборона закінчується з настанням 22.00 години. Білорусь — ввела заборону куріння в найбільших парках та площах Мінська. Великобританія — повна заборона куріння у закладах харчування введена 2006 року. За невиконання закону громадянам доведеться заплатити штраф у розмірі від 30 до 200 фунтів стерлінгів, а власнику закладу — 2,5 тисячі фунтів стерлінгів. Заборона в Греції діє з 2010 року. В Данії діє заборона з 2007 року, покурити можна лише в маленьких барах (до 40 кв. м) або у спеціальних місцях. У Ізраїлі не курять всередині медичних закладів та на їх території, на зупинках громадського транспорту, спортивних і релігійних спорудах. Заборона розповсюджується і на акторів театрів під час виступу навіть якщо «курнути» потрібно по сценарію. Іспанія ввела заборону на куріння з 2011 року. Відпочиваючи в країні, майте на увазі, що заборона розповсюджується на пляж Моран острову Гран Канарія (75% пляжу належить противникам куріння і 25% — тим, хто палить). Куріння в публічних місцях Італії, зокрема, барах, ресторанах і кав’ярнях, заборонено з 2005 року. У липні 2012 почала діяти заборона куріння у громадських місцях Казахстану. На Кубі ввели заборону куріння у закритих приміщеннях закладів харчування Гавани, які знаходяться у власності держави. З 2012 року діє заборона куріння у громадських місцях Лівана. В тому ж році повну заборону встановила і Монголія. Нідерланди — у 2008 році ввели заборону на куріння у ресторанах та кафе. З 2010 року заборону зняли для закладів площею до 70 кв.м. При цьому у кофішопах дозволено куріння маріхуани. У громадських місцях Норвегії заборонено курити було ще у 1988 році, в барах заборона діє з 2004 року. У Польщі заборонено куріння в ресторанах, освітніх і медичних установах, на зупинках громадського транспорту з 2010 року. У Росії повна заборона куріння у громадських місцях, зокрема, в закладах харчування введена з 2015 року. З 2012 року введена заборона на куріння у громадських місцях Угорщини. У 2012 році почала діяти заборона куріння в аеропортах та на бортах літаків, а також у всіх громадських місцях, за винятком закладів громадського харчування та місць проведення весільних або інших святкових чи ритуальних подій Узбекистану. Боротьба з курінням у Фінляндії почалася ще в 1976 році з введення закону про заборону куріння в громадських місцях. У 2000 році прийняли новий закон, за яким необхідно розділяти кафе та ресторани на дві зони: для курців і некурців. Прийнятий в 2010 році новий закон повністю заборонив курити в громадських місцях. Влада Фінляндії також поставила перед собою мету: стати до 2040 року некурящою країною.
Українці ж цілком схвально ставляться до заборони куріння більшості громадських приміщень, згідно проведених Київським інститутом соціології досліджень. Проте, схвалення громади, на жаль, не гарантує неухильного виконання закону в нашій країні. Тому, варто замислитись над цифрами і фактами та зробити висновки стосовно ставлення до оточуючих та власного здоров’я, підкріпивши моральні прагнення значними фінансовими стягненнями.
Дані досліджень Київського міжнародного інституту соціології.
Крім того, в світлі повідомлень ЗМІ боротьба з тютюнопалінням стає в один ряд з інтересами національної безпеки. У березні 2017 року в компанії «Тедіс Україна» в рамках справи про ухиляння від сплати провели масові обшуки. 12 квітня стало відомо, що Печерський районний суд наклав арешт на корпоративні права і кошти на рахунку дистрибуційної компанії «Тедіс Україна» у Приватбанку. За період з 2010-2012 роки компанія «Тедіс Україна» ( колишня назва «Мегаполіс») стала монополістом на тютюновому ринку України, взявши під контроль третину цигаркового бізнесу. «Тедіс» пов’язують із російським мільярдером Ігорем Кесаєвим, який окрім тютюнової імперії, володіє продуктовими мережами та збройним бізнесом. За даними МВС і Генеральної прокуратури ймовірно керівництво компанії пов’язано з фінансуванням терористів ЛНР і ДНР на Сході України.
Наразі російський бізнесмен Кєсаєв Ігор Альбертович, власник ГК «Меркурій» та АО «Торговая компания «МЕГАПОЛИС» потрапив під дію обмежувальних заходів, введених в дію Указом Президента України Петра Порошенко (№ 659 санкційного списку). Стосовно АО Торгівельна компанія «Мегаполіс» також введено в дію обмежувальні заходи відповідно до Закону «Про санкції» (№214 санкційного списку).
