Тема кримінальної справи 17-річної давнини, де є вбивство людини і де фігурує нинішній мер Броварів Ігор Сапожко, знову у Броварах стала актуальною.
Журналістське розслідування
Першим згадало про справу 1998-го року — вбивство 23-річного водія МПП «Гудолі» Івана Касьяненка — видання «Маєш право знати», піднявши архіви видань газет «Факти» та «Киевские ведомости» за 1998 рік, провівши журналістське розслідування та виклавши на своїх шпальтах у чотирьох частинах — «Політичний «феномен» Ігоря Сапожка: від київського рекетира до броварського мера. Частина 1. Темне минуле», «Політичний «феномен» Ігоря Сапожка. Частина 2. Стрімка політична кар’єра в Броварах: талант чи впливові покровителі?», «Політичний «феномен» Ігоря Сапожка. Частина третя: Місцеві вибори 2015 року – плани на реванш і новий покровитель», «Політичний «феномен» Ігоря Сапожка: від київського рекетира до броварського мера. Частина 4: заключна».
Матеріали видання стосувалися вбивства громадянина Касьяненка та поранення п’ятьох громадян в результаті бійки біля магазину «Супутні товари» МПП «Гудолі» на розі вулиць Тростянецької та Харківського шосе (Київ). Там же сповіщалося про те, що Харківським РВ ГУ МВС України у місті Києві оголошено у розшук громадян Капітанчука Вадима Миколайовича, 1972 р. н., Капітанчука Олександра Миколайовича, 1976 р. н., Нілова Олександра Анатолійовича, 1973 р. н. та (!) Сапожка Ігоря Васильовича, 1977 р. н.
Однак, зазначалося, вироком Харківського районного суду міста Києва 2000 року до відповідальності за бійку біля магазину був притягнутий лише Капітанчук Ю.М., і не за вбивство та поранення п’ятьох осіб, а за скоєння злочинів, передбачених ч. 1 ст. 194 та ч. 1 ст. 206 КК України — за хуліганські дії та підроблення паспорта.
Призначене йому покарання у вигляді одного року та шести місяців позбавлення волі було відстрочено на два роки зі сплатою штрафу в розмірі 120 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а запобіжний захід змінено з утримання під вартою на підписку про невиїзд і звільнено з-під варти у залі суду.
Резонанс
Публікації викликали у місті справжній інформаційний бум. Буквально за кілька днів після виходу публікацій містом почали поширюватися написи на бордюрах, парканах та де тільки можливо у людних місцях: «Сапожко — убивця».
Саме керівництво видання «Маєш право знати» запевняло, що такі «розмальовки», які комунальні служби кинулися чимдуж прибирати, не справа рук його команди. Більше того, головний редактор Аліна Дяченко навіть виступила із засудженням таких дій.
Апогеєм інформаційної кампанії проти мера Броварів, який повторно висунув свою кандидатуру на посаду голови Броварської міської ради, стала акція 11 жовтня у Броварах на Майдані Свободи — «Повідомте міліції про місцезнаходження вбивці».
Під час акції був виставлений стенд з обличчям, схожим на мера Броварів Ігоря Сапожка, вирізками зі статті «Факти» 17-річної давнини, де йшлося про розшук міліцією особи — Ігоря Васильовича Сапожка — за причетність до вбивства та поранення п’ятьох осіб. Доповнювало акцію роздавання активістами газети «Маєш право знати», де були вищезгадані друковані матеріали.
Оперативна група Броварського міськрайвідділу ГУ МВС України (було помітно в її складі Броварських офіцерів міліції) вимагала прибрати стенд, мотивуючи тим, що на ньому висвітлена неправдива інформація. Мовляв, офіційного рішення суду про те, що нинішній мер Ігор Сапожко є злочинцем — немає, а тому така інформація є неправдивою і поширювати її незаконно.
Учасники ж акції обурювалися тим, що вони повинні були просити дозволу на поширення, на їх переконання, правдивої інформації про Ігоря Сапожка у мера Броварів… Ігоря Сапожка! А ще апелювали: чому, якщо така інформація неправдива, сам Ігор Васильович і досі не подав до суду скаргу за наклеп.
Зауважимо лише, що акція знайшла відображення у інтерактивній карті зареєстрованих повідомлень про правопорушення «Місцеві вибори-2015», а самі оперативники, не представляючись, напівшепотом обурювалися: «Чорна» передвиборча піар-кампанія почалася». Зрештою, ознайомившись із інформацією, правоохоронці погодилися, що наклепу в інформації на стенді немає, так він стоїть біля головної площі й понині.
Документи
Під час цієї ж акції «на поверхню виплили» два документи: «Депутатський запит народного депутата України Віталія Купрія до Генеральної прокуратури України та Міністерства внутрішніх справ України щодо вжиття заходів для відновлення розслідування вбивства громадянина Івана Касьяненка, вчиненого Капітанчуком В.М., Капітанчуком О.М., Ніловим О.А. та Сапожком І.В. та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності» та відповідь Генеральної прокуратури України на депутатський запит.
У першому документі — «депутатський запит Віталія Купрія» — йшлося про те, що з відкритих джерел народному депутату України Віталію Купрію відомо, що Ю.А. Довгаленко був одним із бригадирів організованого злочинного угрупування В.І.Рибалка («Рибка»), а, відповідно, всі інші особи входили до злочинного угрупування Довгаленка Ю.А., яке продовжує своє існування.
«Вважаю, що Сапожку І.В. разом з іншими членами злочинного угрупування, що скоїли убивство Івана Касьяненка та поранили п’ятьох осіб у 1998 році, вдалося уникнути відповідальності внаслідок змови з правоохоронними органами та необ’єктивного і халатного розслідування даної справи, тому необхідно відновити розслідування даного злочину та покарати винних відповідно до закону», — говориться у документі.
У цьому ж документі зазначається, що народний депутат України Віталій Купрій звернувся до Генеральної прокуратури України та МВС з вимогою:
— витребувати кримінальну справу щодо вбивства громадянина Івана Касьяненка та поранення п’ятьох осіб під час бійки біля магазину на розі Тростянецької та Харківського шосе в місті Києві 27.04.1998 року для проведення перевірки;
— відновити слідство у даній справі та вирішити питання щодо відновлення строків давності по притягненню до кримінальної відповідальності;
— притягнути винних до кримінальної відповідальності за скоєння злочину.
Не менш цікавим є документ — «Відповідь Генеральної прокуратури України на депутатський запит».
У документі за підписом в. о. на той час Генерального прокурора України Володимира Гузиря (лист датований 20.03.2015) говориться: «Даних щодо оскарження вказаного вироку в апеляційному та касаційному порядках немає, оскільки матеріали кримінальної справи знищені. В архіві Дніпропетровського районного суду м. Києва зберігається лише зазначений вирок суду першої інстанції».
У цьому ж документі говориться про те, що за фактом хуліганства та спричинення тяжких тілесних ушкоджень Касьяненку І.М. від яких настала його смерть, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розслідування доручено СВ Дарницького РУ ГУ МВС України в місті Києві, а нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування здійснюється прокуратурою Дарницького району м. Києва.
Там же вказується про те, що усі доводи народного депутата Віталія Купрія будуть перевірені в рамках розслідування, а хід самого розслідування перебуває на контролі Генеральної прокуратури України.
Згодом безпосередньо виданню «Трибуна-Бровари» справжність цих документів підтвердив сам народний депутат України Віталій Купрій. У своєму коментарі Віталій Миколайович відзначив: «Це яскрава ілюстрація того, як в Україні відбуваються люстраційні процеси. Я направив депутатський запит до МВС і Генпрокуратури, за результатами якого було відкрито кримінальне провадження за фактом хуліганства та спричинення тяжких тілесних ушкоджень громадянину Касьяненку, від яких настала його смерть. Здавалося б, справа зрушила з «мертвої точки», тим більше, що МВС підтвердило, що справу надіслано на перевірку до прокуратури Дарницького району. Але пройшло півроку і стає відомо, що фігурант кримінальної справи Ігор Сапожко балотується на мери Броварів! У мене запитання: скільки правоохоронці отримали на лапу щоб зам’яти справу?».
Для справедливості відзначимо, що на депутатський запит Віталія Купрія у березні 2015 року відреагував і Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Тоді Арсен Борисович відзначив, що у зв’язку з тим, що справа була передана до прокуратури Дарницького району міста Києва, здійснити перевірку стану розслідування працівниками ГУ МВС України в місті Києві обставин смерті Касьяненка в повному обсязі не виявилося можливим. Але, як запевнив тоді Арсен Борисович, після повернення кримінальної справи до органів внутрішніх справ перевірку буде проведено у повному обсязі.
У продовження теми
Відлуння «справи мера Броварів Ігоря Сапожка» на цьому не завершилося. Уже наступного дня акцію на Майдані Свобода в прямому ефірі під час теледебатів прокоментували кандидати на посаду міського голови Олександра Ярошенко та Андрій Саук.
Зокрема, Олександра Ярошенко відзначила, що таку акцію сприймає, оскільки «мер Броварів Ігор Сапожко є регіоналом і діє не по закону, а «понятіям». «Вважаю, що він повинен як регіонал покаятися і піти», — сказала Ярошенко. Їїї опонент, Андрій Саук зазначив, акція, на його погляд, була кроком відчаю людей, які зневірилися у тому, що правоохоронні органи щось можуть вдіяти. «Є доказова база злочину, але сама справа десь загубилася і тепер народні депутати намагаються інформацію про неї поширити. Крок відчаю, щоб знову повернути справу до органів внутрішніх справ. Водночас, це накал емоцій, від якого можуть постраждати люди, зважаючи ще й на те, що багато зброї перебуває на руках», — відзначив Андрій Саук.
Прикметно, що ані від самого мера Броварів Ігоря Сапожка, ані від міської ради офіційні коментарі не звучать.
Наслідки
Тим часом, у соціальних мережах тема нинішнього мера Ігоря Сапожка в контексті злочину 1998 року набирає обертів. Так, одна із мешканок міста здійняла хвилю емоцій і дискусій записом у мережі Facebook про те, що чимало жителів Броварів готові пробачити міському голові минулі «помилки» і проголосувати за нього, мовляв, головне, що він зараз зовні привабливий і у нього «гарне обличчя».
Ще одна ситуація у Броварах, яка викликала чималі дискусії в соціальних мережах — намагання літніх жінок прибрати намет з плакатом «Допоможіть знайти злочинця!» (подібний до того, який був на Майдані Свободи тиждень тому) біля магазину «Форум» по вулиці Короленка. При цьому жінки кричать про тих, хто поставив стенд із обличчям Ігоря Сапожка, що це — “прихвосні Євгена Гредунова” (депутат Броварської міської ради і один із конкурентів нинішнього міського голови на виборах).
Один із провідних журналістів Броварів, бачачи реакцію мешканців міста, навіть за таких обставин, як наявність неоднозначного минулого Броварського міського голови, відзначив: «З нетерпінням чекаю результатів цих виборів, щоб зрозуміти: місто повністю деградувало і треба звідси валити, чи в нього ще є бодай якийсь шанс».
Важливо у цій ситуації, що свого вагомого слова не говорять правоохоронні органи і суд, які могли б поставити у цій історії крапку — винен чи не винен міський голова у тому, що його звинувачують? Злочинець чи ні? «Чорний піар» — все те, що проти нього поширюють під час виборчого процесу чи правда, яку не хочеться чути йому та його команді? А найголовніше, що сам міський голова Ігор Сапожко жодним чином не коментує ситуацію. Хоча логічним кроком було б спростування чи навіть подання позову до суду.
Поки у цій ситуації не поставлена крапка, суспільство, нехай і такого локального масштабу як місто, розколюється…
Фото — соціальна мережа Facebook