Три роки безвізу з ЄС: чому його можна «намазати на хліб»?

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +
sportbank [CPS] UA

Ірина ВеремчукАвторка – Ірина Веремчук, депутатка міської ради

Редакція сайту може не поділяти погляди авторів та не несе відповідальності за інформацію, опубліковану в розділі «Блоги». Відповідальність за зміст, достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори текстів, розміщених у розділі «Блоги».

 

11 червня 2017 року Україна отримала «Безвізовий режим із країнами Європейського Союзу». Для багатьох українців такий режим перетину кордону з країнами ЄС залишився абстракцією, а вислів «Безвіз на хліб не намажеш» став афоризмом і головним символічним меседжем у президентській кампанії. Так що ж дає «безвіз» Україні з Європейським Союзом? Що це за абстракція така?

Ми зараз не говоритимемо про сам паспортний режим, який суттєво полегшився при перетині кордону до того, що треба мати лише біометричний паспорт, як і про те, наскільки така система полегшила процедуру відновлення втрачених документів у боротьбі з нелегальною міграцією.

Зупинимося на тому, що дала Україні процедура отримання безвізу, адже варто знати, що для того, аби отримати такий паспортний режим з цивілізованим, розвинутим західним світом – Європою, потрібно було пройти цілий комплекс змін в Україні – на рівні держави, судової системи, правоохоронної.

Потрібно зрозуміти – «безвізовий режим» – це не формальне полегшення процедури при перетині кордону, це ціла програма реформації країни на тлі того, що у ситої Європи залишаються шаблонні стереотипи, що все, що на схід від Польщі – дике і нецивілізоване.

Отож!

Починається все з того, що в рамках набуття безвізового режиму йде адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

А це значить, що йде адаптація законодавства України до стандартів ЄС у таких сферах як мито, законодавство про компанії, банки, бухгалтерський облік компаній, законодавство про податки, про інтелектуальну власність, охорону праці, фінансові послуги, в тому числі й пенсійного забезпечення. Сюди входить (!) законодавство про охорону здоров’я та життя людей, тварин, рослин, довкілля! Енергетика, транспорт, захист прав споживачів!

І це все має бути адаптоване до законодавства Європейського Союзу!

*******

Ми не беремо зараз стандарти управління за кордонами, міграцією та політику надання притулку – це ЗОВНІШНІ чинники, які модернізуються в рамках програми отримання «безвізового режиму».

Нас цікавлять винятково ВНУТРІШНІ.

А це:

  • громадський порядок і безпека;
  • програми на рівні стандартів попередження та боротьби з організованою злочинністю, тероризмом та корупцією.

Це створення антикорупційних органів, а також Стратегічний план боротьби з організованою злочинністю, робота правоохоронних органів у тісній співпраці з Інтерполом, Європолом у кримінальній сфері.

А створення органів для боротьби з корупцією? Ми зараз не говоримо про те, в що перетворено нинішньою владою де-факто ідею поліпшення боротьби з корупцією.

Однак не забуваємо, що саме в рамках процесу набуття послабленого паспортного режиму з Європою, Україна отримала:

  • АРМА – Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Орган, який займається розшуком активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

У рамках діяльності АРМА розроблялися закони про повернення незаконно виведених активів за кордон.

  • САП – Спеціалізована антикорупційна прокуратура – створення якого розпочалося ще з 2015 року, але поява якого була ключовою вимогою для встановлення безвізового режиму поїздок українців до ЄС. Це підрозділ Генеральної прокуратури України, на який покладено контроль за дотриманням законності під час проведення оперативно-розшукової діяльності досудового розслідування.
  • НАЗК (!) – центральний орган виконавчої влади України, який реалізує державну антикорупційну політику. Саме механізм електронних декларацій чиновників та посадових осіб став однією з найбільших превентивних мір запобігання корупції. А створення такого органу (!) – було однією з найбільших вимог Європейського Союзу.

Створення Єдиного державного реєстру електронних декларацій стало можливим завдяки програмам у рамках діяльності НАЗК.

Загальні обсяги задекларованої готівки та об’єктів нерухомості чиновників, прокурорів, суддів викликають шок у жителів України та всього світу.

Eсього Україна виконала 144 пункти реформ для набуття «безвізового режиму». У сфері юстиції, захисту прав людини, боротьбі з корупцією, міграційній політиці, адаптоване законодавство до європейських норм і стандартів.

Ми зараз не говоримо про те, що значно збільшилося для українців можливостей виїжджати за кордон, працевлаштовуватися, і таким чином поповнювати бюджет країни за рахунок трудових емігрантів.

Читачі можуть поставити запитання: де ці всі реформи на практиці? Європейських стандартів на практиці немає, Антикорупційні органи лише перекладають справи один на одного, корупціонерам покарань нема і так далі.

Багато що було виконано командою, яка запустила процес набуття безвізового режиму, багато що їй не дали доробити, висловивши на півдороги недовіру на останніх президентських виборах.

Тож «на хліб» в Україні через «безвізовий режим» було що «намазати».

Читайте інші матеріали авторки: «Узаконення» електронних цигарок та ціна помилки бухгалтера – про нове в Податковому кодексі

Monobank [CPS, API] UA
Поділитись

Про Автора

Leave A Reply