Калін Микита (позивний «Зам»), 25.07.2001 р. – 06.02.2025 р.
Микита Калін народився 25 липня 2001 року в місті Жовті Води, що на Дніпропетровщині. Згодом разом із родиною переїхав у Бровари.
«Микита навчався в школі №9. Був відповідальний, наполегливий, у навчанні мав високі бали, відвідував різні секції», – згадує його вчителька.
У школі хлопець гарно навчався, захоплювався спортом: бігав на лижах, ходив на сучасні танці. З підліткового віку захоплювався футболом – грав за Броварський район і область у футбольних клубах «СКІФ» (м.Бровари), МФК «Бровари», ФК «Богданівка» та «Фаворит» із Требухова. Також Микита захищав кольори броварських футзальних колективів «Імпульс», «Авалон» і «Бест».
Також Микита був чемпіоном Київщини з хортингу.
Після школи закінчив Національний університет «Київський авіаційний інститут» за спеціальністю «хімічні технології та інженерія». Працював вантажником, продавцем, адміністратором. У 20 років став заступником керуючого в мережі магазинів «АТБ». Саме тому у війську він отримає псевдо «ЗАМ».
Наприкінці серпня 2024 року Микита підписав контракт із ЗСУ. Захищав Батьківщину в складі 3-ї окремої штурмової бригади, де обіймав посаду вогнеметника штурмового відділення. Його взвод «Мантікор» виконував задачі на найскладніших ділянках.
«У січні 2025 року під час бойового завдання Микита отримав поранення. Під час перебування в лікарні дуже переживав втрату найближчого за духом побратима, найдорожчого бойового товариша Хміля. Після того бою, на жаль, вже ніколи не вийшли на зв’язок і Наташа, Мрак та Адідас», – розповів батько Захисника Володимир.
«Ніколи не опускайте руки, рухайтесь тільки вперед», – так часто говорив Микита, каже батько.
Після лікування боєць повернувся на фронт. 2 лютого 2025 року він вийшов на чергове бойове завдання. Рідних попередив, що буде без зв’язку. Це був його останній бій.
«Микита – вічне свідчення того, ким він був: сміливим і самовідданим сином свого народу! Він виконав свій обов’язок із Честю!», – каже батько Володимир.
Загинув Захисник 6 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Зелений Гай Ізюмського району Харківської області.
Колеги та друзі згадують Микиту як відповідальну, надійну та позитивну людину.
«Ми не один рік грали у футбол в одній команді. Про Микиту залишились лише найкращі спогади: завжди допоможе, завжди підставить своє плече», – розповідають броварські футболісти.
У Захисника залишились мама Ірина, батько Володимир, брат Євген і наречена Олександра.
Царство Небесне і вічна пам’ять справжньому Бійцю.
Нагороди та відзнаки:
- Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
- Відзнака Міністерства Оборони України «Лицарський Хрест».
- Комбатанський Хрест від Головнокомандувача Збройних Сил України – 29.12.2025 р. (посмертно).
- Пам’ятний Коїн від 2-гр штурмбата 3-ї ОШБ (посмертно).
Маму Каліна Ірину нагороджено відзнакою «Вільна, Сильна, Незламна».
Відео прощання із Захисником дивіться у Telegram та Facebook.
Інформація уточнюється та доповнюється.
