У Броварах презентували систему “Громадський бюджет”

Pinterest LinkedIn Tumblr +

На сьогодні в Україні є одна організація, котра опікується навчанням депутатів місцевих рад. Ідеться про Інститут політичної освіти. Минулого понеділка ця організація провела цікавий захід — інформаційно-просвітницьку конференцію «Громадський бюджет».

Відповідний захід, який проводили фахівці Інституту політичної освіти Тарас Случик і Іван Лукеря, тривав понад годину, й зауважимо, що жодна хвилина за цей час не минула надаремно: все повідомлене було вкрай цікавим і корисним для розуміння, що коїться сьогодні в нашій державі й що у ній можна змінити на краще.

Отже…

Наперед слід зауважити, що проект під назвою «Громадський бюджет» (або «Бюджет участі») його розробники відправили в усі населені пункти України, котрі мають офіційний статус міст. Бровари має шанс стати 12-м містом, яке ухвалить таку ініціативу. Для того, щоби зрозуміти, з чим маємо справу, треба спочатку збагнути — проти чого спрямована ініціатива.

лукеря

Іван Лукеря

Так ось, спрямована вона проти системи ухвалення регіональних бюджетів, яка міцно встановилася в Україні в роки Незалежності.

Зараз річний бюджет кожного міста формується таким чином: фінансовий відділ міськради робить підрахунок, опісля депутати голосують і вже по тому зацікавлені громадяни отримують змогу дізнатися, за що ж проголосували їхні обранці. Тільки дізнатися, без нагоди впливати.

У протидії цьому — система «Громадський бюджет», яка дає змогу громадянам України, мешканцям конкретних міст упливати на формування, затвердження та ухвалення бюджетів. Аби не було анархії, громадському активу надається змога орудувати не всім бюджетом, а певною його часткою. Якою саме — вирішує кожна окрема взята міськрада.

Як це відбувається, яка процедура такого незвичного для України процесу?

случик

Тарас Случик

Перший крок має, зрозуміло, йти знизу: певний громадський актив повинен підготувати проект, що його можуть внести як статтю в міський бюджет на рік. У цьому місці варто внести роз’яснення: систему існування «Громадського бюджету» не слід плутати з таким аспектом життєдіяльності регіональних рад, як конкурсні проекти.

Процедура ухвалення ініціатив «Громадського бюджету» схожа й несхожа водночас: попервах громадянин або ініціативна група оформлює проект, збирає потрібну кількість підписів. Потім певна інстанція в міськраді перевіряє його, при цьому не даючи висновків — «проходить» або «не проходить», «поганий» або «хороший». Після — ініціатива публікується на офіційному сайті міськради поруч із іншими, люди голосують за те, що їм до вподоби, й проекти, які набрали найбільшу кількість голосів і вкладаються в ліміт, виділений для цього в міському бюджеті, починають утілюватися в життя.

Принагідно внесемо ще одну заувагу: ініціативи, пов’язані з «Громадським бюджетом», не можуть стосуватися приватних інтересів — тільки міських; отже, не варто сподіватися, що з такий-то населений пункт профінансує огородження присадибної ділянки…

Коли конкретний проект (ініціатива), наприклад, реконструкція бібліотеки — набрав необхідну кількість голосів і пройшов затвердження в бюджеті на наступний рік, контроль за його реалізацією здійснює відповідний комітет міськради.

Зрозуміло, що система «Громадський бюджет» вигідна всім зацікавленим сторонам: муніципальній владі, бо вона безпосередньо реалізовує прагнення громадян, і тим же громадянам, які отримують реальні важелі впливу на реорганізацію свого населеного пункту.

Ба більше: за умови успішного втілення «Громадського бюджету» по всій Україні, миттєво зросте рівень соціальної свідомості населення, котре, по-перше, зрозуміє, що таке регіональний бюджет і як він функціонує, по-друге (що важливіше) — буде залучене у великий маховик існування держави як складного механізму, тобто, люди вчитимуться брати на себе відповідальність…

Це — якщо стисло. Так, існує безліч важливих деталей — процедурних (скільки потенційний проект має зібрати голосів на підтримку, що робити, коли три проекти «вклинились» у кошторис бюджету, четвертий за ліком не проходить, але проходить п’ятий?), технічних (як забезпечити достовірність голосування на сайті — зокрема те, щоби голосували саме мешканці конкретного міста?), ментальних (як заохотити до дії зазвичай пасивних українців?).

Утім, досвід міст, які вже запровадили в себе відповідну ініціативу, доводить: головне почати, а там справа закрутиться сама. Вже на другий рік існування «Громадський бюджет» не тільки змінюється як ініціатива — він змінює міста, він змінює їхніх мешканців.

Станіслав Дикий.

Поділіться.

Коментарі закриті.