Українці дедалі частіше платять ту саму суму за звичний товар, але отримують меншу кількість продукту. Виробники зменшують вагу або об’єм упаковки, а ціна залишається на попередньому рівні чи змінюється не так помітно. Для покупця це означає приховане зростання вартості кожного кілограма чи літра. Навіть звичайні щоденні покупки можуть непомітно збільшувати витрати сімейного бюджету. Про це розповідає «Трибуна-Бровари» з посиланням на RetailersUA та роз’яснення Держпродспоживслужби.
Що таке шринкфляція
Шринкфляція – це ситуація, коли виробник зменшує вагу або об’єм товару, але залишає ціну упаковки на тому самому рівні або знижує її менше, ніж саму кількість продукції. У результаті покупець може не помітити очевидного подорожчання на ціннику. Водночас фактична вартість товару за кілограм чи літр зростає.
Розглянемо простий приклад. Пачка товару раніше важила 200 грамів і коштувала 80 грн. Тоді 100 грамів обходилися в 40 грн. Якщо вага скоротилася до 180 грамів, а ціна залишилася 80 грн, вартість 100 грамів уже становить 44,44 грн. Упаковка формально не подорожчала – покупець як платив 80 грн, так і платить. Проте за ту саму суму він отримує на 10 % менше продукту.
Які товари найчастіше «худніють»
Шринкфляція найпомітніша у товарах, які люди купують регулярно і звикли брати у конкретній фасовці. Йдеться про молочну продукцію, бакалію, солодощі, снеки, напої та окремі непродовольчі товари.
У серпні 2026 року RetailersUA навів конкретні приклади зміни фасування. В одному випадку упаковка вершкового масла зменшилася з 200 до 180 грамів при ціні 120 грн. У випадку з питним йогуртом об’єм змінився з 290 до 260 грамів при ціні близько 45 грн. Водночас у йогурті змінилися й інші характеристики продукту, тому не все зростання його вартості можна пояснити лише зменшенням фасовки.
Саме тому під час покупок важливо дивитися не лише на назву товару та ціну упаковки, а й на її фактичну вагу або об’єм.
Чому виробники зменшують упаковки
Одна з причин – необхідність стримувати зростання роздрібної ціни. Якщо собівартість товару збільшується через витрати на сировину, енергію, оплату праці, логістику чи пакування, виробник має кілька варіантів: підняти ціну, зменшити фасування або поєднати ці рішення.
Для покупця така зміна може залишитися непомітною. Підвищення ціни на ціннику зазвичай легко побачити. Натомість перехід, наприклад, із 400 на 350 грамів може пройти без уваги, особливо якщо дизайн упаковки майже не змінився.
Головна особливість шринкфляції полягає в тому, що номінальна ціна упаковки не завжди показує, наскільки реально змінилася вартість товару.
Як зрозуміти, що товар став дорожчим через меншу фасовку
Найпростіший спосіб – перерахувати ціну на однакову кількість продукту.
Наприклад:
200 г за 80 грн – це 40 грн за 100 г;
180 г за 80 грн – уже 44,44 грн за 100 г;
150 г за 80 грн – 53,33 грн за 100 г.
При однаковому ціннику різниця між упаковками може бути суттєвою.
Для великих упаковок зручніше порівнювати вартість кілограма або літра. Якщо один товар коштує 90 грн за 900 г, а інший – 100 грн за 1 кг, перший на перший погляд виглядає дешевшим. Але після перерахунку обидва коштують по 100 грн за кілограм.
Орієнтуватися лише на велику цифру на ціннику не варто.
Чи законно продавати меншу упаковку за ті самі гроші
Сам факт зменшення ваги або об’єму товару не означає порушення закону. Держпродспоживслужба зазначає: якщо кількість продукту правильно вказана на маркуванні, менша фасовка порівняно зі звичною для покупця не є автоматично порушенням.
Інформація про кількість харчового продукту має бути точною, достовірною та зрозумілою для споживача.
Водночас існує інша ситуація – коли фактична вага не відповідає зазначеній на упаковці. Для фасованих товарів технічним регламентом передбачені допустимі від’ємні відхилення. Для продукції номінальною масою від 500 до 1 000 грамів допускається відхилення до 15 грамів, а для товарів від 1 000 до 10 000 грамів – до 1,5 %.
Якщо фактична кількість товару відрізняється від зазначеної на упаковці більше, ніж дозволено технічним регламентом, споживач може звернутися до Держпродспоживслужби або її територіального органу.
Як не переплачувати через зменшену фасовку
Щоб менша упаковка не стала непомітною переплатою, під час покупок варто дотримуватися кількох простих правил:
- порівнюйте ціну за кілограм або літр. Якщо товари мають різну вагу, саме цей показник дозволяє побачити, який варіант справді дешевший;
- перевіряйте вагу упаковки. Не варто автоматично вважати, що звичний формат залишився незмінним. Пачка, яку роками купували як 500 г, може мати іншу фасовку;
- дивіться на цифри на етикетці. Ціна може залишатися тією самою, але маса чи об’єм – змінитися;
- порівнюйте однакові товари між різними виробниками. Якщо одна упаковка стала меншою, інша може мати більшу фасовку за схожою ціною;
- не плутайте меншу упаковку з порушенням. Якщо на етикетці чесно зазначено 350 г замість звичних 400 г, це саме по собі не означає, що магазин чи виробник порушує закон;
- перевіряйте фактичну вагу, якщо є підстави сумніватися. Якщо товар важить істотно менше, ніж зазначено на упаковці, збережіть чек та упаковку – ці дані можуть знадобитися для звернення до контролюючого органу.
Як захистити сімейний бюджет від прихованого подорожчання
Для сімейного бюджету різниця в кілька грамів може здаватися незначною. Проте якщо регулярно купувати десятки товарів у зменшеній фасовці, сукупна переплата за місяць може бути відчутною. Найнадійніший орієнтир у магазині – не розмір пачки і не звична ціна, а вартість однакової кількості продукту. Саме такий підхід допомагає зберігати контроль над витратами і не переплачувати за те, що формально виглядає звичним і незмінним.
Читайте також: