Леменчук Андрій Олександрович (26.04.1990 – 29.05.2024)
Із перших днів повномасштабного вторгнення Андрій Олександрович долучився до лав ЗСУ та захищав незалежність України в найгарячіших точках.
Андрій Леменчук командував стрілецьким відділенням стрілецької роти. Побратими згадують його хоробрим і відповідальним чоловіком, який приходив на допомогу за найменшої потреби.
«Він завжди був життєрадісним, завжди посміхався. У будь-якій ситуації», – згадує про загиблого побратим.
«Це був один із найвмотивованіших військових, він ішов у такі халепи, куди не кожен воїн пішов би. Я пишаюсь, що я його знав, що ми воювали поруч», – розповів Олександр Остапкович, який був одним із перших командирів загиблого.
Молодший сержант Андрій Леменчук загинув 29 травня 2024 року під час виконання бойового завдання в н.п. Іванівка Харківської області через удар ворожого FPV дрона.
Поховали Захисника на алеї Слави у Броварах.
Андрію Олександровичу завжди буде 34 роки. Тут у нього лишилась мати, дружина та двоє маленьких діток – 3 роки і 9 місяців.
Щирі співчуття рідним та близьким Андрія Олександровича… Вічна та світла памʼять Захиснику!
Нагороди та відзнаки:
- Орден «За мужність» ІІІ ступеню (посмертно).
- Нагрудний знак командувача Об’єднаних сил України «За службу та звитягу».
- Медаль «Ветеран війни».
- Подяки та грамоти від командування військового підрозділу за особисту мужність та самовідданість, захист державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, зразкове виконання службових обов’язків під час ведення бойових дій, високий професіоналізм, проявлений в умовах воєнного стану.
Відео прощання із Захисником дивіться у Telegram та Facebook.
Інформація уточнюється та доповнюється.
