Врятувати дитину: про неблагополучні сім’ї, які живуть поряд

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +
sportbank [CPS] UA

Про шокуючі випадки вилучення дітей з неблагополучних родин, чому до жорстокого поводження з дітьми спокійно ставляться родичі та сусіди таких родин та на що варто звернути увагу, щоб зрозуміти, що дитина у біді та їй терміново потрібна ваша допомога розповідає начальниця відділу опіки (піклування) та сімейних форм виховання броварської служби у справах дітей Євгенія Маліборська.

Останнім часом на засідання виконкому виносяться досить гучні випадки вилучення дітей з неблагополучних сімей. Іноді виконком збирається позапланово саме через такі випадки, тому що закон зобов’язує прийняти рішення щодо вилучення дитини та влаштування її в патронатну або іншу родину протягом  24 годин. Але самі обставини вилучення та подробиці життя дітей шокують не лише членів виконкому, але і самих працівників служби у справах дітей та молоді.  Журналісти «Трибуни» записали три такі історії, які відбулися в нашому місті протягом останнього року.

Розповіді Євгенії Маліборської.

Євгенія Маліборська

Історія Насті 2,5 років (Ім’я змінено. Імена та прізвища дітей розголошувати заборонено законом).

У службу в справах дітей надійшов анонімний дзвінок про те, що у квартирі сусідів надовго залишають самою малолітню дитину.  Фахівці служби у справах дітей разом із поліцією здійснили виїзд за вказаною адресою, але більше 3-х годин не могли потрапити у квартиру. Коли врешті-решт це вдалося, вони побачили, що у квартирі разом із дитиною перебувала і мама та незнайомий чоловік. Жінка була у стані алкогольного сп’яніння з рівнем понад 2 проміле, а її знайомий у стані наркотичного сп’яніння. Причому саме в цей час у квартирі працював пристрій для виготовлення наркотичних речовин (бульбулятор).

2,5-річна Настя не могла ходити, а  розмовляла лише звуками. Навіть на перший погляд її розвиток не відповідав  віку. Також з’ясувалося, що дівчинка майже осліпла і не має елементарних соціальних навиків за віком. І це при тому, що дитина народилася здоровою. Звичайною для таких випадків була і страшна антисанітарія, відсутність продуктів харчування та постільної білизни.

Шокуючим є те, що у матері дівчинки є старша 10-річна донька, яка проживає  з бабусею. Тобто, бабуся була в курсі такого поводження з малолітньою дитиною, але нікуди не зверталася через побоювання, що заберуть і старшу дитину. Зараз збираються матеріали на відкриття кримінального провадження проти матері дитини.

Типова ситуація, яку бачать співробітники соціальної служби у квартирах при вилученні дітей.

Дмитрик 1,5  роки та Миколка 2,5 роки (імена дітей змінено).

Сім’я була під супроводом соціальної служби. Раніше за рахунок міського бюджету сім’ї погасили велику заборгованість за житлово-комунальні послуги по власній 2-кімнатній  квартирі. Молода жінка – мама хлопчиків, не вживає ані алкоголь, ані наркотики, але елементарно не має належних соціально-побутових навиків щодо поводження з дітьми. Під час планово-профілактичного рейду співробітники соціальної служби побачили, що квартира, в якій також жили і квартиранти, є справжнім  смітником: уся кухня заставлена прокислими продуктами, стіни  «прикрашає» грибок, кухню – лоток із кошачими екскрементами. Мама спить із дітьми на полу, на старих ковдрах без постільної білизни.  Діти брудні, замурзані, без нижньої білизни та одягу в зимовий період.

У цих маленьких хлопчиків є тато, бабуся та дідусь, які проживають у Броварах. Вони в курсі ситуації, але не вжили жодних дій на її виправлення. Служба негайно відібрала у матері дітей, але без позбавлення її прав.

Так виглядає квартира, в якій живуть малолітні діти.

Ще одна історія, коли вилучали одразу 4-х дітей різного віку (старша донька проживала з бабусею). А хлопчиків  6,5 роки, 3 та 1,5 роки  мама часто залишала дома самих.

На цю сім’ю служба у справах дітей звернула увагу тоді, коли мама звернулась із приводу оформлення статусу багатодітної родини. Під час спілкування із співробітниками служби, жінка викликала підозри у неблагополуччі: раніше ця родина потрапляла у поле зору соціальних служб міста, хоча мама не вживала ані наркотиків, ані алкоголю. У всіх 4-х дітей – різні батьки, жоден із них не проживає з родиною та не бере участі в утриманні дітей.

Коли працівники соціальної служби зайшли в однокімнатну квартиру цієї родини, вся підлога була у засохлих фекаліях дітей. Молодший хлопчик не виходив із дитячого ліжка:  він у ньому постійно жив. Двоє інших дітей спали просто на полу.  Старший хлопчик у свої  неповних 7 років  говорив, що це він у всьому винен (він часто доглядав молодших). Потім із дитиною довго працював психолог. Середній хлопчик просто вив, як вовк. Діти були голодні, не соціалізовані та майже ніколи не виходили з квартири. Забрати дітей із квартири було ні в чому: не було жодного одягу за віком. Не було у квартирі і чистого посуду та продуктів харчування.

Горе-матері щиро вважають, що в таких умовах діти можуть жити і це «тимчасові труднощі».

Навіть інтер’єр інфекційного відділення дитячої лікарні, куди дітей направили після вилучення,  та лікарняна їжа викликали у дітей подив та захоплення. Особливо наявність власного ліжка.

Позбавлення прав цієї мами тривало більше року. На кожне судове засідання в якості свідків приходила «група підтримки» з друзів, родичів та кожен раз нових знайомих, які виправдовували її поведінку. Врешті –решт, суд повернув права цієї матері.

Найстрашніше в двох останніх випадках те, що мами візуально виглядають цілковито нормальними: мають друзів і навіть якісь підробітки, не вживають алкоголь та наркотики, активно користуються соціальними мережами та добре знають, як звертатися  за допомогою, у тому числі, в державні органи. При цьому вони не володіють базовими навиками поводження з дітьми і поводяться з ними приблизно,  як із домашніми тваринами, надаючи у житті перевагу іншим речам – в основному, влаштуванню особистого життя. Саме через це їх важко ідентифікувати як проблемних, і ще важче уявити, в якій небезпеці перебувають їхні малолітні діти.

У яких випадках треба звернутися в поліцію або у службу в справах дітей.

  1. Якщо ви бачите жінку або чоловіка з маленькою дитиною у стані алкогольного сп’яніння. Ця ситуація вкрай небезпечна для здоров’я і навіть життя як дитини, так і дорослого. Діти бувають свідками нещасних випадків, бійок і навіть загибелі батьків у такому стані, що є важкою емоційною травмою на все життя. Тому про такі випадки треба повідомляти негайно.
  2. Якщо ви бачите, що діти залучені до жебракування – терміново викликайте поліцію.
  3. Якщо серед ваших сусідів є асоціальні родини, а діти з цих родин гуляють на вулиці допізна, просять їжу або гроші, неохайні, брудні, не мають одягу або взуття за сезоном – це привід звернутися в службу в справах дітей.
  4. Якщо ви бачите дітей або підлітків, які вживають алкоголь, треба негайно втрутитися. Нещодавній трагічний випадок у парку «Приозерний» – відповідальність дорослих, які бачили підлітків із алкоголем, але не вжили жодних заходів.
  5. У закладах освіти можуть звернути увагу на ще одну ознаку важкого соціального становища дитини: запущений педикульоз. Класний керівник обов’язково має бути в курсі, якщо у дитини є проблема.
  6. Якщо дитина систематично голосно кричить, часто плаче і це чують сусіди – це, як мінімум, привід звернути увагу: чи це не є домашнім насиллям?

Куди треба звертатися?

Тут, щонайменше, кілька варіантів:

  1. З приводу насилля, проблем із алкоголем та іншої антисоціальної поведінки – у поліцію.
  2. У міський «Контакт-центр» за тел. 6-11-11, цілодобово.
  3. Якщо є необхідність звернутися анонімно, то ваш дзвінок у робочий час готові прийняти у міський службі у справах дітей. Тел.: 6-57-86; 6-10-50; 4-61-85.

Як зазначає Євгенія Маліборська, соціальні служби діятимуть оперативно, в інтересах дітей та суворо на законних підставах. Наразі по місту на обліку перебуває 65 дітей, які мають статус таких, які потрапили у складні життєві обставини. Із них 9 дітей, які потенційно можуть бути вилучені. По кожному випадку працює міждисциплінарна команда фахівців, яка приймає рішення індивідуально по кожній дитині з урахування усіх обставин, та доволі швидко розробляє план дій. Соціальна служба зробить усе можливе, щоб дитина потрапила на тимчасове перебування в родину родичів, кумів, знайомих неблагополучної родини, щоб зменшити стрес, а якщо це неможливо – то до сім’ї патронатних вихователів, каже Євгенія Маліборська. Головне – чітко розуміти: діяти треба негайно. Чим раніше дитина потрапить до фахівців, тим більше шансів на збереження її здоров’я та розвитку.

Від усіх нас потрібно небагато: просто не залишитися байдужими та знайти час, у разі потреби, на здійснення дзвінка. Досить часто дзвінок може стати для дитини рятівною паличкою.

Ангеліна Козлова

Фото – надані службою у справах дітей

Monobank [CPS, API] UA
Поділитись

Про Автора

Leave A Reply