Зелені свята і Трійця: чим вони унікальні

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

Сьогодні, 7 червня, українці відзначають унікальне свято, яке поєднало давні слов’янські дохристиянські традиції та одне з найважливіших церковних свят – Трійцю. Чим унікальні Зелені свята і Трійця, розповідає News Україна.

Офіційне християнське свято Трійці відзначається у неділю за 50 днів після Великодня. Цього року воно припадає на 7 червня.

Цього року через карантин українські церкви офіційно перенесли поминальні дні з першої неділі після Великодня на так звану «Зелену суботу», або Троїцьку батьківську поминальну суботу.

Церква і лепеха

Зелені свята, які відзначались в Україні задовго до приходу християнства, з часом поєдналось зі Святою Неділею, яку називають Трійцею.

Вони починають літній цикл християнських свят. У ці дні люди прикрашали свої помешкання різноманітною зеленню та гілками дерев. Найпопулярнішою рослиною був аїр, який в народі ще називають лепехою та шуваром.

У християнстві Трійця є одним з дванадцяти найважливіших свят після Великодня.

Напередодні неділі українці прикрашали вхід до помешкання гілками зелених дерев – верби, клена, липи, акації, береста, ясеня, горіха та дуба. В хаті підлогу встеляли  чебрецем, осокою, любистком, татарським зіллям – сумішшю трав із лепехою. Ці традиції можуть суттєво відрізнятись у різних регіонах країни.

Зелені свята були тісно пов’язані з поминанням померлих предків, тому вважається, що душі померлих зможуть повернутись та сховатись у траві.

Принесення зелені до хати часто пов’язують із закликанням урожаю та багатства.

З поширенням християнства з’явились особливі традиції відвідування богослужіння в особливо урочистій атмосфері. Церкви прикрашали зеленню й люди на службі освячували зілля.

Як і на поминальні дні, на Зелені свята люди відвідували могили своїх померлих родичів, влаштовували панахиди й колективні поминальні трапези.

Також є давня традиція українців вшановувати у цій дні захисників, які загинули у боротьбі за свою землю.

Русалки і хліб

Ще з дохристиянських часів на Зелені свята згадують про звичай випікати хліб у суботу та класти на підвіконня, щоб задобрити русалок чи мавок.

У Зелену неділю люди намагались бути обережними: вірили, що мавки чи русалки могли зашкодити необачним людям.

Такі традиції найкраще збереглися на українській Волині та Поліссі, а відгомін цього можна знайти у  «Лісовій пісні» Лесі Українки.

Колись Зелені свята також називали «русальний тиждень». Він починався після Трійці і закінчувався у четвер, який ще називали «русальний Великдень».

Тоді мало хто наважувався купатись, щоб не втопитись. Проте дівчата ходили і запускали на воду вінки з квітів, щоб русалки послали гарного нареченого.

Головне фото – Укрінформ

Читайте також:

  1. Трійця-2017: що можна і чого не варто робити цього дня
  2. Третина днів червня будуть вихідними
Поділитись

Про Автора

Leave A Reply