Сьогодні, 7 червня, українці відзначають унікальне свято, яке поєднало давні слов’янські дохристиянські традиції та одне з найважливіших церковних свят – Трійцю. Чим унікальні Зелені свята і Трійця, розповідає News Україна.
Офіційне християнське свято Трійці відзначається у неділю за 50 днів після Великодня. Цього року воно припадає на 7 червня.
Цього року через карантин українські церкви офіційно перенесли поминальні дні з першої неділі після Великодня на так звану «Зелену суботу», або Троїцьку батьківську поминальну суботу.
Церква і лепеха
Зелені свята, які відзначались в Україні задовго до приходу християнства, з часом поєдналось зі Святою Неділею, яку називають Трійцею.
Вони починають літній цикл християнських свят. У ці дні люди прикрашали свої помешкання різноманітною зеленню та гілками дерев. Найпопулярнішою рослиною був аїр, який в народі ще називають лепехою та шуваром.
У християнстві Трійця є одним з дванадцяти найважливіших свят після Великодня.
Напередодні неділі українці прикрашали вхід до помешкання гілками зелених дерев – верби, клена, липи, акації, береста, ясеня, горіха та дуба. В хаті підлогу встеляли чебрецем, осокою, любистком, татарським зіллям – сумішшю трав із лепехою. Ці традиції можуть суттєво відрізнятись у різних регіонах країни.
Зелені свята були тісно пов’язані з поминанням померлих предків, тому вважається, що душі померлих зможуть повернутись та сховатись у траві.
Принесення зелені до хати часто пов’язують із закликанням урожаю та багатства.
З поширенням християнства з’явились особливі традиції відвідування богослужіння в особливо урочистій атмосфері. Церкви прикрашали зеленню й люди на службі освячували зілля.
Як і на поминальні дні, на Зелені свята люди відвідували могили своїх померлих родичів, влаштовували панахиди й колективні поминальні трапези.
Також є давня традиція українців вшановувати у цій дні захисників, які загинули у боротьбі за свою землю.
Русалки і хліб
Ще з дохристиянських часів на Зелені свята згадують про звичай випікати хліб у суботу та класти на підвіконня, щоб задобрити русалок чи мавок.
У Зелену неділю люди намагались бути обережними: вірили, що мавки чи русалки могли зашкодити необачним людям.
Такі традиції найкраще збереглися на українській Волині та Поліссі, а відгомін цього можна знайти у «Лісовій пісні» Лесі Українки.
Колись Зелені свята також називали «русальний тиждень». Він починався після Трійці і закінчувався у четвер, який ще називали «русальний Великдень».
Тоді мало хто наважувався купатись, щоб не втопитись. Проте дівчата ходили і запускали на воду вінки з квітів, щоб русалки послали гарного нареченого.
Головне фото – Укрінформ
Читайте також:
