Українські традиції – яскраві й гучні. Серед головних різдвяно-новорічних свят є Маланка. Що це за свято та яка його історія і традиції, розповідає «Трибуна-Бровари» з посиланням на «Вікна».
Маланкою називають українське народне і церковне свято. Тут поєднані старовинні дохристиянські й християнські обряди. За церковним календарем відзначають день преподобної Меланії.
Віддавна Маланку в Україні традиційно святкували 31 грудня за старим (юліанським) календарем. Після встановлення радянської влади й переходу на новий (григоріанський) календар, її відзначали 13 січня. Нині ж, упроваджуючи календарну реформу, вже другий рік поспіль в Україні повертаються до святкування Маланки 31 грудня. Це свято також називають Щедрим вечором або Василевим вечором.
Історія свята
За традицією Маланка-Вода приходить разом із Василем-Місяцем на Щедрий вечір сповістити господарів про свята та справити гостини, які в народі звуть гостинами Маланки.
Церковні перекази розповідають про подружжя Меланії та Апініана. Молоді роздавали своє майно для допомоги нужденним. Подружжя мало двох дітей і жило на Єлеонській горі. Під час третіх пологів, у Меланії помер син, тому перед пологами часто моляться до Меланії, щоб вони були легкими.
Українські перекази кажуть, що в цей день розігрувалось жартівливе весілля Маланки й Василя, адже далі наступав день пам’яті Василя Кесарійського, що було першим святом нового року. А весілля символізувало зустріч старого і нового років.
Маланка 2024: традиції свята в Україні
Найкраще традиції святкування збереглися на Галичині, Буковині та Поділлі. Там проходять великі та яскраві дійства. Водять козу, щедрують та розігрують виставу весілля Маланки й Василя.
Козу роблять із дерев’яної палиці, один кінець розколюють на роги та прикрашають їх дерев’яними ложками, що означає вуха. З іншого боку чіпляють хвіст, а потім вивертають кожух і вдягають козу.
Водіння «Кози» на Маланку – це глибинний народний обряд, що уособлює родючість, добробут і захист від лихих сил. Коза символізує плідність і достаток, адже в багатьох прадавніх культурах саме цей образ пов’язували зі щедрим врожаєм та плодючістю худоби. За українською традицією, переодягнена «Коза» обходить оселі, несучи господарям добрі побажання і відганяючи негативні впливи. Таке обрядове дійство не лише підтримує колективний дух і єдність громади, а й зберігає національну ідентичність, демонструючи повагу до вікових звичаїв.
Зранку в день свята готують кутю, а потім стають до приготування на святковий стіл кров’янки, книшів, пирогів, млинців та вареників. Також печуть спеціальний хліб Маланка та Василь.
У деяких регіонах України святкування Маланки закінчується купанням у річці. Традиційно хлопці та чоловіки перевдягаються в різні костюми, хтось із них має бути Маланкою.
За традицією, обходи маланкарів відбуваються після заходу сонця, коли править нечиста сила. Дівчата оббігають сусідів, щоб защедрувати, а хлопці в костюмах водять козу і розважають людей.
Після щедрувань і кози всі йдуть палити дідуха.
Дідух – це традиційний різдвяний сніп, що уособлює предків, добробут і родинний зв’язок. Його спалюють на Маланку, аби символічно провести старий рік і всі його турботи. Вогонь очищає простір і відкриває шлях до оновлення та процвітання в новому році. У такий спосіб українці дякують предкам за врожай і просять благословення на майбутнє.
Вранці наступного дня посівають хати. Засівають на Новий рік зерном, щоб побажати достатку, щастя та успішного врожаю. Зерно уособлює життя та родючість, а сам обряд має магічно забезпечити добробут родині протягом усього року. Ця традиція підтримує зв’язок із предками й об’єднує родину в святкових урочистостях.
ФОТО – Фокус
Читайте також:
