11 червня громада Броварів попрощалася із Захисником Антоном Перегудовим. Воїна похоронили на новому кладовищі. Антон загинув 29 травня в Запорізькій області: його автівка підірвалася на мінному полі.
Сім’я переїхали в Бровари, коли Антону було 5 років. Хлопець навчався у броварській школі №2.
«Він був дуже добрий, чуйний, відповідальний, намагався всім допомогти, тому мав багато друзів. Сина постійно обирали старостою класу», – згадує Антонова мама Альона.
Хлопець мріяв бути адвокатом і допомагати людям. Спочатку вивчився в ліцеї МВД, потім закінчив профільний університет.
«Антон був великодушною та відкритою людиною. Завжди намагався допомогти, коли бачив що це потрібно. Як мудрою не по роках порадою, так і ділом. Він був душею нашої невеличкої студентської компанії. Незалежно від настрою, він умів створити комфортну і затишну атмосферу», – згадує інститутський друг загиблого воїна Геннадій Митрохін.
24 лютого, коли почалася війна, Антон був у столиці. Він працював керівником групи ТОВ «Студія розвитку інформаційних технологій», у Києві знімав квартиру. «Через тиждень він зателефонував і повідомив, що йде воювати і хотів почути від мене слова підтримки, – розповідає Альона. – Я відмовляла його, адже Антон не служив в Армії і він у мене єдиний син. Але він патріот, тому по-іншому вчинити не міг. «Я молодий і маю захищати свою країну і тебе, мамо», – сказав мені».
У цей час протягом тижня доброволець Антон Перегудов разом із другом уже проходив навчання в полку «Азов».
Та про те, що він служив у «Азові», жінка дізналася лише під час похорону – побачила шеврон із написом. А з місця дислокації військової частини син надсилав лише короткі смс: «У мене все гаразд», «Не переживай», «Я тебе люблю».
(Натисніть задля збільшення)
Про те, що Антона більше немає, матері повідомив його друг, із яким молодий чоловік і пішов воювати. Альона дізналася, що Антон був водієм у зенітно-артилерійському взводі №2. Під час наступу в Запорізькій області його автівка, де перебувало ще 4 воїни, наїхала на міну. Із 5-ти хлопців загинуло три, серед яких і Антон, ще двоє отримали поранення. Тіла бійців лежали на замінованому полі кілька днів, перш ніж їх змогли винести наші, адже бойові дії тривали.
У квітні Антону виповнилося 28 років.
Під час похорону 11 червня провести Антона в останній його дорогу прийшло багато друзів і знайомих. Вони щиро дякували матері за надзвичайно хорошого сина.
Колектив «Трибуни-Броварів» також щиро дякує матері за сина-Захисника і схиляє голову перед його подвигом заради життя і щастя не лише броварчан, а всіх українців.
Царство Небесне і вічний спокій.
Читайте також
- Просто йшли селом: на Чернігівщині росіяни вбили 17-річних братів-близнюків та їхнього друга. ФОТО +18
- Загиблі Герої: Анатолій В’ялий із позивним «Мак»: «Якщо не я, то хто?»
- У списку загиблих мирних мешканців у Великодимерській громаді вже 87 осіб
- Під час окупації села Шевченкове загинула журналістка Оксана Гайдар
- У Шевченковому в підвалі будинку знайшли тіла шістьох розстріляних жителів
