Уявіть: тиха річка, свіже повітря, можливість побудувати будинок мрії. Багато українців мріють про земельну ділянку біля водойми, адже така земля не лише красива, а й практична для відпочинку чи бізнесу. Однак приватизувати таку територію не так просто – законодавство ставить жорсткі бар’єри, щоб зберегти природні ресурси. Про це розповідає «Трибуна-Бровари» з посиланням на коментар юристки Марини Шарапи на сайті «24 канал».
Які землі не можна приватизувати: ключові заборони
Законодавство чітко визначає категорії земель, які залишаються поза приватною власністю. Це захищає громадські інтереси та екологію. За словами Марини Шарапи, до таких територій належать:
- території загального користування як вулиці, парки, пляжі, кладовища;
- ділянки під дорогами, залізницями, трубопроводами;
- землі природно-заповідного фонду, історико-культурного чи оздоровчого призначення;
- землі лісогосподарського призначення, окрім окремих ділянок до 5 гектарів;
- землі водного фонду, за винятком замкнених водойм до 3 гектарів;
- землі оборони, атомної енергетики, космічної системи;
- території, забруднені після Чорнобильської катастрофи;
- землі, що закріплені за навчальними та науковими установами.
«Під час дії воєнного стану заборонена безоплатна передача земель державної та комунальної власності у приватну власність», – нагадує Марина Шарапа. Ця норма діє, щоб уникнути хаосу в кризовий період, і стосується всіх типів ділянок, включно з тими, що біля річок.
Винятки: коли приватизація все ж можлива
Хоча заборони здаються суворими, закон залишає лазівки для справедливості. Громадяни можуть безоплатно оформити землю в приватну власність за певних умов. Зокрема:
- власники нерухомості, що розташована на такій ділянці, мають право її приватизувати;
- громадяни, яким землю передали у користування до 1 січня 2002 року.
«Якщо особа вже користується землею на законних підставах до 2002 року або має на ній нерухомість, вона може оформити право власності навіть зараз», – пояснює юристка.
Це корисно для тих, хто успадкував стару садибу чи давно обробляє ділянку: перевірте документи і процес спроститься.
Землі біля річок: чому приватизація ускладнена
Річки – це не просто краса ландшафту, а й стратегічний ресурс для екосистеми. Закон особливо суворо захищає прибережні зони. Уздовж річок, морів, озер і водосховищ створюють захисні смуги – буферні території шириною від 50 до 500 метрів, залежно від типу водойми. Вони запобігають забрудненню та ерозії.
Ці землі входять до водного фонду, тому приватизувати їх неможливо. Замість цього вони йдуть у постійне користування спеціалізованим організаціям: водогосподарським підприємствам, установам, які стежать за берегами та водою.
«Право постійного користування такими землями посвідчується державним актом, що реєструється органами місцевого самоврядування», – зазначає Шарапа. Для приватних осіб це означає: забудова чи комерційне використання тут обмежене, щоб річка залишалася чистою.
Як отримати землю біля водойми у користування: покроковий план
Приватизація неможлива, але оренда чи постійне користування – реальний варіант. Це дозволить використовувати ділянку для риболовлі, садівництва чи екотуризму, не порушуючи закон. Щоб оформити таке право, дотримуйтеся простої процедури:
- подайте заяву до місцевої ради із зазначенням цільового призначення;
- отримайте дозвіл на розроблення проєкту землеустрою;
- погодьте межі ділянки з водогосподарськими органами;
- зареєструйте право користування після затвердження документації.
Важливо: таке користування обмежене. Забудова, розорювання чи викидання відходів у цих зонах заборонені – інакше штраф чи скасування права. Почніть із консультації в місцевій раді: вони допоможуть із картами та нормами ширини захисної смуги для вашої річки.
У 2025 році земля біля річки залишається справою делікатною, але з правильним підходом ви отримаєте користь без ризиків. Якщо плануєте кроки, зверніться до юриста – це заощадить час і нерви.
ФОТО – Андрій Захарченко
Читайте також:
