Середньодобова гранична концентрація діоксиду азоту в повітрі Броварів перевищена удвічі. Водночас рівні діоксиду сірки, оксиду вуглецю, завислих речовин і важких металів – у межах ліміту. Такі висновки можна зробити з дослідження Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського. Показники для аналізу знято з пункту спостереження за забрудненням повітря в Броварах на вул. Симона Петлюри, 20.
Діоксид азоту – бурий газ, що має характерний неприємний запах, сильно дратує слизові оболонки дихальних шляхів і може призвести до серйозного отруєння. Діоксид азоту викликає сенсорні, функціональні і патологічні ефекти: впливає на нюх, послаблює здатність ока адаптуватися до темряви. Патологічні ефекти проявляються в тому, що газ робить людину сприйнятливішою до патогенів, які викликають хвороби дихальних шляхів. У людей, що піддалися дії високих концентрацій діоксиду азоту, частіше спостерігаються катар верхніх дихальних шляхів, бронхіти, круп і запалення легенів.
Згідно з дослідженням Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, середньомісячні концентрації основних речовин-забрудників у повітрі Броварів становили: діоксиду азоту – 2,0 ГДКс.д., діоксиду сірки – 0,9 ГДКc.д., оксиду вуглецю та завислих речовин – 0,3 ГДКс.д. А максимальні концентрації були на рівні: діоксиду азоту – 0,8 ГДКм.р., оксиду вуглецю, завислих речовин та діоксиду сірки – 0,2 ГДКм.р.
Гранична допустима концентрація (ГДК) – це відношення наявної кількості речовини на одиницю об’єму до гранично допустимої. Тому, як пояснюють експерти обсерваторії та незалежні екологи, ГДК не має перевищувати рівня 1,0. Тож вміст діоксиду азоту в липні цього року удвічі перевищив середньодобову гранично допустиму концентрацію.
В обсерваторії розповіли, що протягом липня на пункті спостереження на вул. Симона Петлюри, 20 відібрали 108 проб повітря. За цими даними виміряли середньодобову фактичну концентрацію діоксиду азоту, яка становила 0,08 мг/куб. м (ділиться на максимально допустиме значення 0,04 мг/куб. м). Максимальне значення серед проб – 0,15 мг/куб. м (ділиться на максимально допустиме значення 0,20 мг/куб. м).
В обсерваторії також наводять дані за червень 2019 року і липень 2018 року. З таблиці можна зробити висновок, що рівень діоксиду азоту, діоксиду сірки, оксиду сірку та завислих речовин у ці періоди майже не змінювався. Хоча у червні деякі концентрації були трохи більшими.
| Домішки | Середньомісячні концентрації | Максимальні концентрації | ||||
| червень 2019 | липень 2019 | липень 2018 | червень 2019 | липень 2019 | липень 2018 | |
| Завислі речовини | 0,4 | 0,3 | 0,3 | 0,2 | 0,2 | 0,2 |
| Діоксид сірки | 0,9 | 0,9 | 0,8 | 0,2 | 0,2 | 0,2 |
| Оксид вуглецю | 0,3 | 0,3 | 0,4 | 0,2 | 0,2 | 0,2 |
| Діоксид азоту | 2,1 | 2,0 | 2,0 | 0,8 | 0,8 | 0,8 |
Окрім іншого, обсерваторія в бюлетені дає інформацію про рівень забруднення міст Київської області важкими металами у IІ кварталі 2019 року. У повітрі Броварів виявили лише свинець – 0,1 ГДКс.р. і 0,1 ГДКм.р. Зовсім не знайшли в повітрі міста мангану, хрому, заліза, кадмію, міді, нікелю і цинку.
На запитання про те, чи не могло вплинути на рівень забруднення повітря спалювання шин, сміття, листя тощо, в обсерваторії вказують, що швидше влив могла зробити спека. Влітку, зазвичай, фіксують збільшення забруднення повітря, однак це більш помітно на показниках зі столиці, ніж у містах області.
Головний еколог Броварів Юрій Жимайлов зазначає, що спалювання шин, сміття і листя, звісно, може мати вплив на показники, але дуже незначний. Тим паче, що заміри проводять у визначені години доби. У цілому на коливання даних щодо забрудненості повітря може впливати що завгодно: якесь підприємство могло дати більше викидів, вітер змінив напрямок руху і заніс більше речовин із інших населених пунктів тощо.
