6 січня місто попрощалося зі своїм героєм, бійцем першої танкової бригади, який загинув у зоні АТО, Олегом Синільником.
Як і анонсувалося, спочатку прощання з героєм відбулося біля будинку по вулиці Грушевського, 3Б, де Олег мешкав, потім о 12.00 відбулося відспівування бійця в Церкві Пресвятої Богородиці Київського патріархату, що на вулиці Гагаріна.
На церемонію відспівування прийшли, окрім рідних та близьких, чимало активістів, волонтерів, були тут і бойові побратими Олега, і депутати, і керівництво міської ради. Зокрема, можна було побачити відомого у Броварах волонтера Віталія Корнета, прийшов лідер Броварської «Свободи» та броварського добровольчого загону «Карпатська Січ», депутат Олег Шевчук, депутат та громадський активіст Сергій Батюк. Останній взяв на себе роль своєрідного технічного організатора — підказував, кому нести вінки, хрест, прапори, труну, одним словом, надавав всіляку технічно-організаторську допомогу, і в таку тяжку для родини хвилину така допомога була дуже важливою.
Прийшли проводити воїна в останню путь міський голова Ігор Сапожко, його заступник Василь Андрєєв, керуючий справами виконкому Костянтин Кузнецов, депутати — Ірина Веремчук, Галина Негода — ніхто не ділився на «своїх» та «чужих», усі забули про якісь буденні політичні розбіжності, і злилися думками в єдиному горі — пішла з життя людина, боєць, герой, який міг би ще жити і приносити радість рідним та близьким.
Чи то погода вплинула — сніжна і морозна, чи люди психологічно звикли до такого фактору, як війна, чи може за іншої причини, але проводжаючих в останню путь було відносно небагато. Не було прощальної церемонії на Майдані Свободи, не лунали гасла на честь загиблого героя, не вишикувався ряд людей, який коридором би супроводжував загиблого бійця. Церемонія пройшла скромно. Невже емоції війни притупляються і стають… якимись, прости Господи, буденними речами? Але, на жаль, війна ще не закінчилась і хлопці завжди потребують нашої допомоги та підтримки.
Після відспівування піша хода з тілом Олега пройшла до кінця вулиці Гагаріна у бік залізничного вокзалу і зупинилася навпроти стадіону «Спартак» — далі тіло солдата повезли вже у машині на нове кладовище по вул. Оникієнка (колишня Кутузова), 136.
Коли хода зупинилася, кілька жінок, депутатів та активістів поклали квіти у машину.
Поховали Олега Синільника на Алеї Героїв на новому кладовищі.
